Чи можна відвідувати магазини разом з домашнім улюбленцем?

Чи є доречним перебування домашніх тварин в закладах торгівлі, особливо харчовими продуктами? Останнім часом до Держпродспоживслужби надходить значна кількість звернень від громадян з таким питанням. Це порушення законодавства чи ні?

Оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання норм Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.

Держпродспоживслужба, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів у межах повноважень, передбачених законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Цим же законом передбачено, що правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Наприклад, в Києві, згідно з пунктом 5.7 глави 5 Правил утримання домашніх собак та котів в м. Києві, затверджених рішенням Київради від 25 жовтня 2007 року № 1079/3912 не дозволяється приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків.

Водночас відповідно до частини першої статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил утримання собак і котів, зокрема утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами. Протоколи про такі правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Тобто, рішення про заборону або дозвіл відвідування у супроводі домашніх улюбленців громадських закладів приймають органи місцевого самоврядування, на офіційних вебпорталах яких можна ознайомитись з відповідними правилами.

Інтернет: можливості і загрози

6 лютого 2024 року у світі відзначали День безпечного Інтернету (Safer Internet Day), мета якого - поширення знань про безпечне та відповідальне використання цифрових технологій. День безпечного Інтернету - це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

З цієї нагоди в Бібліотеках Солом'янки було проведено ряд заходів, під час яких розкривалися теми прав людини в Інтернеті, мови ненависті онлайн, свободи вираження поглядів, приватного життя і безпеки, інтернет-грамотності.

Година запитань і відповідей "Дітям про безпеку в інтернеті під час війни" за участі представників патрульної поліції відбулась в бібліотеці імені В.Нестайка. Про загрози, які можуть чекати в інтернеті, розповідали в бібліотеці імені О.Довженка та БСЧ імені О.Гончара.

Відеозастереження "Як не стати мішенню онлайн" підготувала БСЧ імені О.Гончара.

В бібліотеці імені О.Донченка відбулась виховна година "Комп'ютерна залежність - це небезпечно", а  бібліотека імені І.Багряного підготувала  пізнавальну вікторину "День безпечного інтернету" .

Заходи Бібліотек Солом'янки правової тематики в лютому

• 3 лютого Пізнавальна тренінг-вікторина «Про небезпеку в Інтернеті» (Азбука інтернет-користувача) - Бібліотека імені І.Багряного
• 4-12 лютого Правовий колаж «Захист прав людини» - БСЧ імені І.Шамо
• 6 лютого Година запитань і відповідей «Дітям про безпеку в інтернеті під час війни» - Бібліотека імені В.Нестайка
• 7 лютого Інформування «Безпека у мережі» до Дня безпечного інтернету - Бібліотека імені Є.Гуцала
• 8 лютого Інформування «Основні правила безпеки в інтернеті» - Бібліотека №15
• 13 лютого День інформування «Безпека в Інтернеті» до Дня безпечного Інтернету - Бібліотека «Преображенська»

Опитування батьків дітей, постраждалих внаслідок агресії рф

БФ «Право на захист» проводить дослідження з метою виявлення потреб дітей, яким завдано фізичну шкоду здоров’ю внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, військової агресії Російської Федерації проти України.

З метою проведення ефективного та результативного дослідження, яке покликане виявити нагальні потреби та довгострокові виклики для дітей, яким завдано фізичну шкоду здоров’ю внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, військової агресії Російської Федерації проти України БФ «Право на захист», здійснює пошук учасників опитування для розширення кола респондентів.

Відповіді респондентів допоможуть БФ “Право на захист” напрацювати рекомендації щодо вдосконалення існуючих механізмів захисту та підтримки дітей, які фізично постраждали внаслідок воєнних дій. Адже станом на сьогодні такі механізми є недієвими чи взагалі відсутні.

Також висновки, сформульовані за результатами опитування, будуть надіслані до відповідних органів державної влади для їх врахування з метою покращення стану захисту та підтримки постраждалих дітей.

Зауважимо, що за результатами опитування БФ “Право на захист” буле використовувати лише знеособлені та узагальнені дані, а зв'язок між наданими відповідями та особою конкретного респондента неможливо буде простежити. Жодні персональні дані не передаватимуться третім особам, а результати опитування аналізуватимуться анонімно та використовуватимуться з урахуванням вимог конфіденційності.

Пройти опитування: https://cutt.ly/gws55ExZ

Інформаційна пам'ятка щодо запобігання випадкам дискримінації за ознакою статі

Національною соціальною сервісною службою України розроблено інформаційну памʼятку з питань дискримінації за ознакою статі.

Інформаційна пам'ятка щодо запобігання та протидії домашньому насильству

Національною соціальною сервісною службою України розроблено інформаційну памʼятку з питань запобігання та протидії домашньому насильству.

Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом (пам'ятка)

Національною соціальною сервісною службою України розроблено інформаційну памʼятку з питань запобігання та протидії насильству.

Права батьків та дітей на майно

Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Зауважимо, батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.

☝ Майно, призначене для розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо) є власністю дитини.

☝ Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

☝ Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Звертаємо увагу! Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

☝ Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1. відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
2. видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
3. вчиняти правочини щодо:

• об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
• відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Що може бути доказом у справі про домашнє насильство

Щоб притягнути кривдника до відповідальності у суді, потрібно довести його вину. Докази є необхідним елементом у будь-якій справі. Розповідаємо, що може бути доказом у справі про домашнє насильство.

Якщо ви зверталися до уповноважених органів чи установ, зберігайте всі документи, подані вами, а також отримані від них.

Це можуть бути докази

У поліції:

• копія заяви про вчинення домашнього насильства;
• копія протоколу про вчинення адмінправопорушення;
• копія постанови про визнання винним кривдника та притягнення його до відповідальності тощо.

У медичному закладі:

• висновок про стан здоров’я та тілесні ушкодження;
• рецепт на ліки;
• направлення на лікування;
• чеки та квитанції.

У соцслужбі (у разі застосування насильства до дитини):

• копія акта оцінки потреб сім’ї / дитини;
• копія звіту за результатами соціального супроводу сім’ї / дитини;
• копія рішення про взяття дитини на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах тощо.

Доказами у суді також можуть бути:

• аудіо / відеозаписи розмов, погроз, шантажу;
• відео дій кривдника, фото наслідків насильства (синці та подряпини на тілі);
• пошкоджені речі;
• скрини листування у соцмережах;
• показання свідків — родичів, сусідів, друзів, колег тощо.

Для отримання правничої допомоги докази не обов’язкові. Юристи системи БПД пояснять, які докази потрібні та як їх можна отримати.

Телефонуйте до контактного центру системи БПД: 0 800 213 103 чи напишіть повідомлення на сторінці Безоплатна правнича допомога.

Сплата аліментів не залежить від гендеру

У багатьох людей існує думка, що відмовляються від сплати аліментів виключно чоловіки. Це яскравий приклад стереотипного уявлення про гендерні ролі у суспільстві, адже як показує практика роботи органів державної виконавчої служби, ігнорування батьківських обов’язків не має статі.

Так, боржником у виконавчому провадженні щодо стягнення аліментів може бути як чоловік, так і жінка. А фахівці юстиції незалежно від гендеру застосовують до неплатника абсолютно однакові методи правового впливу. І будь-яка дискримінація в таких питаннях виключена.

Зокрема, боржник має бути готовий до внесення його даних до Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/), а також арешту майна та банківських рахунків. Серед іншого державними виконавцями виносяться вмотивовані постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами, користування зброєю, полювання, а також виїзду за межі України.

Разом з тим, за тривале очікування аліментів передбачено нарахування штрафу:

• за рік — 20% від суми несплачених аліментів;
• за два роки — 30%;
• за три роки — 50%.

Питання погашення аліментної заборгованості перебуває на постійному контролі фахівців міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, адже найменші українці потребують додаткових гарантій захисту своїх фінансових інтересів, тим паче — у воєнний час.

Збільшується мінімальний розмір аліментів на дитину

З 1 січня 2024 року збільшується мінімальний розмір аліментів на дитину. Тепер він становитиме 1 281,5 грн (для дітей до 6 років) та 1 598 грн (від 6 до 18 років). Це пов'язано з підвищенням прожиткового мінімуму в Україні.

Відповідно, зростають і прив'язані до цього показника соціальні допомоги, виплати, зокрема, й аліменти на дітей.

Прожитковий мінімум на дитину відповідно до віку становить:

• до шести років – 2 563 грн,
• для дітей від 6 до 18 років – 3 196 грн

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо платник аліментів має достатній заробіток, то за рішенням суду встановлюється мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину в розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У свою чергу, максимальна сума аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку.

Батьки можуть домовитися про виплату більшої суми аліментів, прописавши всі умови та суму у відповідному договорі та посвідчивши його нотаріально.

Якщо аліменти були присуджені у частці від заробітку (доходу), то процес зміни грошових стягнень відбувається автоматично, додатково звертатися до органів державної виконавчої служби не потрібно!