четвер, 30 червня 2022 р.

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

Шановні мешканці району, користувачі бібліотек, всі зацікавлені громадяни!

З 01 липня 2022 року до 01 вересня 2022 року триває громадське обговорення перейменування трьох бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Заклади, які пропонуються перейменувати:
  1. Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  2. Бібліотека сімейного читання імені М. Лермонтова Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  3. Публічна бібліотека імені О. Новікова-Прибоя Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Назви, що пропонуються для перейменування закладів:
  1. Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  2. Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  3. Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Обгрунтування пропозиції:

У час, коли Російська федерація розпочала повномаштабну геноцидну війну проти українського народу, зміна назв з "Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського" на "Центральна районна бібліотека імені Г.Сковороди", бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова на бібліотеку сімейного читання імені Ігоря Шамо, публічної бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на публічну бібліотеку імені Михайла Слабошпицького сприятиме звільненню української культури від ідеологічної спадщини країни-агресора, припиненню популяризації російської літератури в Україні, обмеженню присутності Російської Федерації в українському гуманітарному просторі.

Разом з тим, нові назви бібліотек сприятимуть формуванню національної свідомості українського народу, посилять сприйняття української літературної та мистецької спадщини, яка є надбанням світової культури.

ДОВІДКОВО:

Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) – російський письменник, українофоб. Вважав Російську імперію найвеличнішою державою, а російську літературу – провідною літературою світу. У свої працях описував російський народ як «спадкоємця цілого світу», прагнув «всеєднання слов'ян під крилом Росії» і вважав, що «треба, щоб політичне право і першість великоросійського племені над усім слов'янським світом відбулася остаточно і вже беззаперечно» Джерело: «Воспоминания и исследования о творчестве Ф. М. Достоевского» Александров М. А., Авсеенко В.Г., Алчевская Х.Д., и др. – 2015 - 367 ст.

Григорій Сковорода — видатний український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився 3 грудня 1722 року, провів дитячі роки у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область) у родині спадкових козаків. З 16-ти років навчався у Києво–Могилянській академії, єдиному вищому навчальному закладі на теренах України, де вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку мову. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 році викладав поетику та етику в Переяславському колегіумі, в 1759−1764 роках — в Харківському колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1769 року до кінця життя залишався мандрівним учителем.
Розвинув та підніс на один рівень з тогочасними західноєвропейськими зразками українську культуру. Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні Харківського університету.
Один з основоположників екзистенційної традиції в історії світової філософії та мистецтва. Автор збірок "Сад божественних пісень" та "Байки харківські".
У 2022 році Україна відзначає 300 років з дня народження Сковороди.
Сьогодні, коли наша свобода вкотре під загрозою, його філософія залишається такою ж актуальною, як і у XVIII сторіччі, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто перш за все знайти внутрішню свободу, яка додасть нам сили, стійкості до будь-яких зовнішніх викликів.

Новіков-Прибой Олексій (1877 -1944) – російський радянський прозаїк-мариніст, лаурет Сталінської премії. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Слабошпицький Михайло Федотович (1946−2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, Шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року − виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал».
Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, лауреат дев’яти літературних премій (зокрема і Національної премії імені Тараса Шевченка) , організатор першого Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Твори М. Слабошпицького входять до шкільної програми.

Лермонтов Михайло Юрійович (1814 -1841) – російський поет. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Шамо Ігор Наумович (21 лютого 1925, Київ — 17 серпня 1982, Київ) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Києва, автор пісні "Києве мій", що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України.

Суб'єкт, який вніс пропозицію щодо перейменування бібліотеки: трудовий колективи Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотек, представників органів місцевої влади, колективу Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Дата громадського обговорення: 05 вересня 2022 року об 11:00

Місце проведення: Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

Подання пропозицій та зауважень:
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначених бібліотек подаються у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові, домашньої адреси та контактного номеру телефону особи, яка їх подає, до 29 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, або електронною поштою на e-mail: library1@ukr.net

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації з питань, що винесено на громадське обговорення, можна отримати звернувшись на e-mail: library1@ukr.net

Особа вдповідальна за організацію та проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Іванна Щербина, т. (068) 372−37−96

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек.

середа, 29 червня 2022 р.

Заходи Бібліотек Солом'янки з нагоди Дня Конституції України

«Сила закону – сила держави» - заходи до Дня Конституції України:

середа, 15 червня 2022 р.

Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації

Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України у коаліції з ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» та Українським координаційним центром з підвищення правової освіти населення на базі Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ, створеного за підтримки офісу Ради Європи в Україні реалізують програмну ініціативу «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації».

У межах цієї програмної ініціативи планується надавати безоплатну консультаційно-правову підтримку співробітникам переміщених українських закладів вищої освіти і наукових установ, які постраждали внаслідок агресії російської федерації (реалізація вже триває).

Консультації надаватимуть висококваліфіковані правники, вчені та практики.

Для надання консультації потрібно надіслати лиcта на скриньку: uccplec@gmail.com (у темі листа вказати: «Правова підтримка»).
Консультації надаватимуться за чергою.
Координатори програмної ініціативи «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації»:
  • від Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України – директор Інституту, член-кореспондент НАН України Володимир Уcтименко;
  • від Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ – керівник Центру, доктор юридичних наук Тетяна Гудіма;
  • від Українського координаційного центру з підвищення правової освіти населення – виконавчий директор, кандидат юридичних наук Антон Cошников.

вівторок, 7 червня 2022 р.

Охорона праці в умовах воєнного стану

За весь час незалежності в Україні травмувалися 925 тисяч 395 людей, з яких загинули – 33 тис. 123. Навіть в формі статистики ці цифри вражають. Але ж за кожною – долі людей та їх сімей.

У 2022 році Міжнародна організація праці визначила тему Всесвітнього дня безпеки та здоров’я на роботі – «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я». Проте війна в Україні розставила свої акценти в охороні праці, в яких слово «безпека» набуло нових значень.

В умовах війни тисячі підприємств, незважаючи на безпекові ризики, продовжують працювати. Їхня робота є основою економічної стабільності України і як ніколи важлива.
Проте праця під час воєнного стану пов’язана з великою кількістю нових, в тому числі смертельно небезпечних, ризиків. Україна несе великі втрати в цій війні і вони збільшуються також внаслідок загибелі працівників на робочих місцях.
В середньому щодня під час виконання трудових обов’язків у нашій країні гине три працівники. Половина з них – внаслідок бойових дій.
Загальна кількість потерпілих внаслідок поранень, отриманих під час виконання трудових обов’язків через бойові дії та їх наслідки, становить 147 працівників (що складає більше половини від загальної кількості потерпілих), з яких 67 – зі смертельним наслідком (що складає майже половину від загальної кількості загиблих).

Основними подіями, що призвели до нещасних випадків, були бомбардування ворожою авіацією, ракетні обстріли та мінно-осколкові поранення.
За всіма нещасними випадками Держпраці проводяться спеціальні розслідування.

З метою зниження ризиків загибелі та травмування працівників внаслідок бойових дій Держпраці спільно з іншими заінтересованими органами, соціальними партнерами та органами місцевого самоврядування проводять активну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців та працівників щодо вимог законодавства з питань охорони праці в умовах воєнного стану та навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях для збереження життя і здоров’я під час виконання своїх трудових обов’язків.

Памятайте! Безпека не буває зайвою! Найвищою цінністю є людське життя!

Інформаційна кампанія "Україна працює!"

Економіка України має працювати – для підтримки армії та наближення нашої перемоги. Щоб розширити консультаційну підтримку працівників та роботодавців у важкий період воєнних дій, Держпраці запускає нову інформаційну кампанію "Україна працює!".

З цією метою створено портал Держпраці – www.pratsia.in.ua, де Ви можете отримати відповіді на питання:
  • Як перезапустити бізнес на новому місці?
  • Які особливості трудових відносин під час воєнного стану?
  • Які права та гарантії мають мобілізовані працівники?
  • Як оформлювати працівників під час воєнного стану?
  • Організація медоглядів?
  • Як оформити дистанційного працівника?
  • Як спростити навчання з охорони праці?
  • та відповіді на інші найактуальніші запитання.
Кампанію підтримує Проєкт МОП "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні".