Запобігання насильства

Підтримувати одне одного та пліч-о-пліч протистояти насильству, не сподіватись на випадковість, збільшити обізнаність і розуміння про форми насильства у суспільстві, привернути увагу до проблем подолання насильства, сприяти створенню суспільного простору, вільного від насильства – такі задачі ставить перед собою Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства», що проводиться щороку в період з 25 листопада до 10 грудня.

Нагадаємо, якщо ви зіштовхнулися або стали безпосереднім свідком насильства, – телефонуйте у поліцію за номером 102.

Отримати консультацію щодо ситуації насильства, подальших кроків, а також контакти пунктів отримання допомоги можна за телефонами «гарячих ліній»:

• 15-47 – (Державна установа «Урядовий контактний центр») — цілодобова та безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 (Громадська організація «Ла Страда Україна») гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
• 0 800 213 103 контактний Центр системи безоплатної правової допомоги

Детальніше на сайті: https://www.msp.gov.ua/news/23244.html 

Як встановити батьківство, якщо при народженні дитину записали за прізвищем матері?

Пояснюємо, чому важливо юридично визнавати батьківство і як це зробити, якщо при народженні дитину записали за прізвищем матері

Часто батьки з різних причин вчасно не оформлюють батьківство щодо власної дитини. Сина чи доньку записують за прізвищем матері. Як наслідок – дитина позбавлена можливості отримувати визначені законом виплати та пільги, пов’язані зі статусом батька, зокрема й після його смерті.

Юридичні наслідки батьківства

• обовʼязок батька утримувати дитину до повноліття (за певних обставин довше);
• право дитини на соціальне забезпечення, якщо батько має спеціальний статус, пов’язаний з трудовою діяльністю (наприклад, батько є військовослужбовцем, поліцейським тощо);
• право дитини на соціальне і пенсійне забезпечення у разі смерті чи загибелі батька, в тому числі й у разі загибелі батька, який є військовослужбовцем, що загинув під час виконання військового обов’язку;
• право дитини на спадкування після смерті батька.

Якщо батьки дитини перебувають у шлюбі або ж батько визнав батьківство щодо дитини в добровільному порядку, процедура оформлення батьківства – проста і зрозуміла. У такому випадку не виникає потреби довго доводити в суді чи інших органах право на отримання усіх благ і пільг, з якими пов’язана реалізація сімейних, цивільних, соціальних, пенсійних і спадкових прав.

Однак на практиці бувають різні ситуації. Так, відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згодом, коли виникає потреба встановити батьківство, може бути кілька способів розвʼязати це питання, усе залежить від обставин.

✔ Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі, але чоловік визнає батьківство.

✔ Якщо батьки дитини офіційно не одружені, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження жінкою дитини та за заявою матері й батька дитини. А походження дитини від батька – за заявою жінки та чоловіка. Таку заяву можна подавати як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Алгоритм дій

• Для цього треба звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) і подати спільну заяву про визнання батьківства та визначення прізвища, імені та по батькові дитини для внесення відомостей про батька дитини до Державного реєстру актів цивільного стану.
• Окрім заяви, до органу ДРАЦС батьки подають паспорт громадянина України або паспорт громадянина іншої держави (у разі, якщо хтось із батьків є іноземцем).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі і чоловік не визнав батьківство.

✔ У випадку, коли мати та батько дитини не перебувають у шлюбі й в добровільному порядку батько дитини не визнав батьківство, походження дитини від батька визначається за рішенням суду (стаття 125 Сімейного кодексу України). Такий порядок встановлення батьківства застосовують і тоді, коли батько помер чи загинув, зокрема на війні, не визнавши за життя свого батьківства щодо дитини.

Алгоритм дій

• Для юридичного оформлення батьківства в судовому порядку, матері дитини потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визнання батьківства батьком дитини. Щоб довести батьківство після смерті батька, необхідно також звертатися із заявою до суду.

Юридичне оформлення батьківства невідкладно після народження дитини дає змогу і дитині, і її матері, а в окремих випадках – і батькові відразу користуватися усіма гарантованими благами та пільгами, які є юридичними наслідками визнаного батьківства, а також забезпечує невідкладну реалізацію і захист сімейних, цивільних, соціальних, пенсійних і спадкових прав.

Послуги поштових операторів

Поштові послуги давно стали звичною частиною нашого життя. Проте, крім беззаперечної зручності, існують певні ризики як для користувачів зазначених послуг, так і для їх надавачів. Давайте разом розберемось, як чинне законодавство захищає споживача в такому випадку.

Відповідно до Статті 32 Закону України «Про поштовий зв’язок» за невиконання чи неналежне виконання послуг оператори поштового зв’язку несуть перед користувачами таку відповідальність:

• за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості такої послуги;
• за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
• за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - відшкодування збитків у розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги;
• за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги. У разі відсутності опису застосовується норма абзацу третього цієї частини;
• за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу - відповідно до закону;
• за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
• у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом - відшкодування у розмірі різниці плати за пересилання повітряним транспортом та плати за пересилання наземним транспортом та штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

Проте варто пам’ятати, що оператор поштового зв’язку НЕ несе відповідальності за поштові відправлення, якщо:

• поштове відправлення підлягає вилученню, конфіскації або знищенню відповідно до закону;
• втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
• нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством обмежень щодо пересилання предметів та речей;
• поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
• заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після спливу шести місяців з дня приймання такого поштового відправлення;
• поштове відправлення з оголошеною цінністю прийнято від відправника закритим, оболонка поштового відправлення, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання.

У разі неможливості вручення адресатам поштові відправлення (поштові перекази) повертаються відправникам, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення (поштового переказу) визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням (поштовим переказом).

Наголошуємо, якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.

Джерело: Держпродспоживслужба

Вагітні зможуть самостійно обирати час початку декретної відпустки

Відтепер вагітні жінки за власним бажанням можуть розпочати декретну відпустку пізніше 30 тижня вагітності!

Як було раніше?

Лікар з початком 30 тижня вагітності формував пацієнтці медичний висновок про тимчасову непрацездатність, і з цієї дати жінка мала йти у декретну відпустку.

Вагітна могла продовжити працювати за бажанням, але кількість днів відпустки зменшувалася пропорційно до кількості днів, які вона працює. Крім того, зменшувався і розмір допомоги з вагітністю та пологами, оскільки він обумовлений фактичною тривалістю відпустки.

Як буде зараз?

Вагітна жінка за власним бажанням зможе після 30 тижня вагітності визначити дату початку відпустки.

Якщо жінка бажає почати відпустку з 30 тижня – додатково нічого робити буде не потрібно.

Якщо ж вагітна висловить бажання продовжувати працювати – під час першого візиту до лікаря після початку 30 тижня вагітності вона має подати заяву лікареві, який веде її вагітність, із зазначенням дати, з якої має бути сформований МВТН.

Якщо пологи стануться до зазначеної в заяві дати, МВТН буде сформований з дати пологів.

Детальніше тут: https://bit.ly/3N3wXdt

Булінг

Булінг — це не просто бешкет чи пустощі у навчальному закладі. Це особлива форма взаємин, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії

Систематичні цькування, насмішки, бойкот, дезінформація, фізична розправа та псування особистих речей, що призводить до фізичної шкоди, приниження та постійного страху — карається законом!

Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники постраждали від таких дій, зверніться по допомогу:

• до адміністрації школи;
• до шкільного офіцера поліції, дільничного поліцейського чи працівника ювенальної превенції;
• на спецлінію 112;
• на Національну дитячу "гарячу лінію" 0800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних).

Шановні батьки, більше спілкуйтеся зі своїми дітьми, запитуйте, як пройшов їх день: не чекайте, коли це станеться з вашою дитиною — розкажіть про булінг та як його розпізнати.

Що таке Єдиний державний реєстр боржників?

Державний реєстр – це своєрідна база даних, де зібрано та систематизовано інформацію про кожного, хто має заборгованість по аліментах. У народі її називають «дошка ганьби». Саме так, адже до нього включені підприємства, що заборгували по виплаті заробітної плати, боржники по аліментах та інші.

Яка інформація про боржника вноситься до реєстру?

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

У реєстрі можна знайти:

• ім’я, прізвище, по батькові боржника
• його дату народження

Якщо мова про юридичну особу – то в реєстрі міститься ідентифікаційний код особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

В обов’язковому порядку в реєстр вноситься інформація про найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посади посадової особи, яка видала виконавчий документ або дані приватного виконавця, контактну інформацію для зв’язку з ним.

Однією з функцій реєстру є запобігання відчуження боржниками майна.

Відповідно до букви закону, нотаріуси та інші державні реєстратори перед здійсненням будь-якої угоди з відчуження майна зобов’язані перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників.

У випадку, якщо в ході перевірки стане зрозуміло, що особа, яка звернулася до нотаріуса/реєстратора для проведення угоди, наприклад, відчуження нерухомого майна значиться у реєстрі боржників, нотаріус або реєстратор зобов’язаний відмовити у здійсненні реєстраційних дій та у той же день повідомити органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю про майно, з питань відчуження якого звернувся боржник.

Не пізніше наступного дня з моменту отримання повідомлення виконавець в обов’язковому порядку повинен прийняти рішення про накладення арешту на таке майно.

Крім проблемних питань, які можуть виникнути при спробі відчуження майна, не слід забувати і про те, що інформація внесена до реєстру є відкритою і може бути перевірена кредитором у разі необхідності отримання кредиту, а також роботодавцем при прийомі на роботу.