неділя, 3 липня 2022 р.

NO SMOKING FRIENDLY. Нові норми бездимного законодавства: що й де заборонено курити з 11 липня 2022 року

Війна спровокувала підвищення рівня стресу серед українців. А це призводить до ризикованої поведінки, у тому числі збільшення споживання тютюну. І в контексті цього доречно нагадати про ризики пасивного куріння та вдихання вторинних аерозолів. Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом.
Чи відомо вам, що 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити? А чи знаєте ви, що навіть якщо провітрити накурене приміщення, то небезпечні сполуки нікуди не зникають? Вони осідають на меблях і стінах і все ще мають токсичний вплив на здоровʼя людей. А вдихання вторинного тютюнового диму є особливо небезпечним для дітей і може спричинити астму, бронхіт, пневмонію чи хвороби серця.

Подібно до сигарет, електронні пристрої для куріння генерують бічні, або вторинні аерозолі — тобто те, що курець видихає в навколишнє середовище. Вторинний аерозоль містить ацетальдегіди та формальдегіди, летючі органічні речовини, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоровʼя людини. До того ж нікелю і хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет.

ВООЗ наголошує: не існує безпечного рівня впливу вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання.
У грудні 2012 року набули чинності зміни до Закону №2899–IV щодо розширення переліку місць, де заборонено вживати тютюнові вироби. Зміни до законодавства призвели до значного скорочення вживання тютюну в наступні роки, а також зменшення кількості випадків, коли люди піддаються впливу вторинного тютюнового диму.
Сучасним викликом є куріння е-сигарет і кальянів попри законодавчу заборону їх вживання, а також агресивне пропагування тютюновою індустрією повернення вживання тютюну в громадські приміщення завдяки електронним пристроям для куріння.

Доведено, що безпечного куріння не існує. Це — аксіома. А переважна більшість пасивних курців змушені дихати тютюновим димом та вторинними аерозолями проти своєї волі. Як у такому випадку захистити себе та своїх рідних від небезпечних сполук, які курці випускають у повітря?

НОВИЙ АНТИТЮТЮНОВИЙ ЗАКОН ЗАХИЩАЄ ВАШЕ ПРАВО НА БЕЗДИМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
16 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1978–IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо.

Серед основних нововведень Закону №1978–IX можна виділити такі:
  • заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є із сигаретами та електронними сигаретами (зокрема школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;
  • запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки;
  • заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами (фруктів, ягід чи солодощів) — наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння;
  • заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.
Розглянемо детальніше, які додаткові правила запроваджуються щодо захисту бездимного середовища, зокрема, для курців, для суб’єктів господарювання та некурців.

NO SMOKING FRIENDLY. ДЯКУЮ, ЩО НЕ КУРИТЕ!
Пояснення для курців
З 11 липня 2022 року Законом України запроваджуються додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання:
  • пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
  • трав’яних виробів для куріння;
  • предметів, пов’язаних із їх вживанням;
  • тютюнових виробів;
  • кальянів;
  • електронних сигарет.
Куріння електронних пристроїв для нагрівання тютюну стає заборонено на рівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами у визначених Законом громадських місцях.

Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану онлайн

Міністерство культури на інформаційної політики надає інформацію як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану:
  • за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
  • у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: https://bit.ly/3iorbkE;
  • у месенджерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html;
  • у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
  • від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайнконсультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»: https://t.me/Non_Violence_Bot;
  • правові консультації також можна переглянути на довідковоінформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», що розміщена за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Для отримання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану офлайн необхідно звернутися до бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: https://bit.ly/bpd_buro.

четвер, 30 червня 2022 р.

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

Шановні мешканці району, користувачі бібліотек, всі зацікавлені громадяни!

З 01 липня 2022 року до 01 вересня 2022 року триває громадське обговорення перейменування трьох бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Заклади, які пропонуються перейменувати:
  1. Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  2. Бібліотека сімейного читання імені М. Лермонтова Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  3. Публічна бібліотека імені О. Новікова-Прибоя Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Назви, що пропонуються для перейменування закладів:
  1. Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  2. Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  3. Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Обгрунтування пропозиції:

У час, коли Російська федерація розпочала повномаштабну геноцидну війну проти українського народу, зміна назв з "Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського" на "Центральна районна бібліотека імені Г.Сковороди", бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова на бібліотеку сімейного читання імені Ігоря Шамо, публічної бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на публічну бібліотеку імені Михайла Слабошпицького сприятиме звільненню української культури від ідеологічної спадщини країни-агресора, припиненню популяризації російської літератури в Україні, обмеженню присутності Російської Федерації в українському гуманітарному просторі.

Разом з тим, нові назви бібліотек сприятимуть формуванню національної свідомості українського народу, посилять сприйняття української літературної та мистецької спадщини, яка є надбанням світової культури.

ДОВІДКОВО:

Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) – російський письменник, українофоб. Вважав Російську імперію найвеличнішою державою, а російську літературу – провідною літературою світу. У свої працях описував російський народ як «спадкоємця цілого світу», прагнув «всеєднання слов'ян під крилом Росії» і вважав, що «треба, щоб політичне право і першість великоросійського племені над усім слов'янським світом відбулася остаточно і вже беззаперечно» Джерело: «Воспоминания и исследования о творчестве Ф. М. Достоевского» Александров М. А., Авсеенко В.Г., Алчевская Х.Д., и др. – 2015 - 367 ст.

Григорій Сковорода — видатний український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився 3 грудня 1722 року, провів дитячі роки у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область) у родині спадкових козаків. З 16-ти років навчався у Києво–Могилянській академії, єдиному вищому навчальному закладі на теренах України, де вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку мову. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 році викладав поетику та етику в Переяславському колегіумі, в 1759−1764 роках — в Харківському колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1769 року до кінця життя залишався мандрівним учителем.
Розвинув та підніс на один рівень з тогочасними західноєвропейськими зразками українську культуру. Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні Харківського університету.
Один з основоположників екзистенційної традиції в історії світової філософії та мистецтва. Автор збірок "Сад божественних пісень" та "Байки харківські".
У 2022 році Україна відзначає 300 років з дня народження Сковороди.
Сьогодні, коли наша свобода вкотре під загрозою, його філософія залишається такою ж актуальною, як і у XVIII сторіччі, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто перш за все знайти внутрішню свободу, яка додасть нам сили, стійкості до будь-яких зовнішніх викликів.

Новіков-Прибой Олексій (1877 -1944) – російський радянський прозаїк-мариніст, лаурет Сталінської премії. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Слабошпицький Михайло Федотович (1946−2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, Шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року − виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал».
Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, лауреат дев’яти літературних премій (зокрема і Національної премії імені Тараса Шевченка) , організатор першого Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Твори М. Слабошпицького входять до шкільної програми.

Лермонтов Михайло Юрійович (1814 -1841) – російський поет. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Шамо Ігор Наумович (21 лютого 1925, Київ — 17 серпня 1982, Київ) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Києва, автор пісні "Києве мій", що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України.

Суб'єкт, який вніс пропозицію щодо перейменування бібліотеки: трудовий колективи Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотек, представників органів місцевої влади, колективу Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Дата громадського обговорення: 05 вересня 2022 року об 11:00

Місце проведення: Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

Подання пропозицій та зауважень:
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначених бібліотек подаються у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові, домашньої адреси та контактного номеру телефону особи, яка їх подає, до 29 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, або електронною поштою на e-mail: library1@ukr.net

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації з питань, що винесено на громадське обговорення, можна отримати звернувшись на e-mail: library1@ukr.net

Особа вдповідальна за організацію та проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Іванна Щербина, т. (068) 372−37−96

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек.

середа, 29 червня 2022 р.

Заходи Бібліотек Солом'янки з нагоди Дня Конституції України

«Сила закону – сила держави» - заходи до Дня Конституції України:

середа, 15 червня 2022 р.

Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації

Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України у коаліції з ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» та Українським координаційним центром з підвищення правової освіти населення на базі Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ, створеного за підтримки офісу Ради Європи в Україні реалізують програмну ініціативу «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації».

У межах цієї програмної ініціативи планується надавати безоплатну консультаційно-правову підтримку співробітникам переміщених українських закладів вищої освіти і наукових установ, які постраждали внаслідок агресії російської федерації (реалізація вже триває).

Консультації надаватимуть висококваліфіковані правники, вчені та практики.

Для надання консультації потрібно надіслати лиcта на скриньку: uccplec@gmail.com (у темі листа вказати: «Правова підтримка»).
Консультації надаватимуться за чергою.
Координатори програмної ініціативи «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації»:
  • від Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України – директор Інституту, член-кореспондент НАН України Володимир Уcтименко;
  • від Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ – керівник Центру, доктор юридичних наук Тетяна Гудіма;
  • від Українського координаційного центру з підвищення правової освіти населення – виконавчий директор, кандидат юридичних наук Антон Cошников.

вівторок, 7 червня 2022 р.

Охорона праці в умовах воєнного стану

За весь час незалежності в Україні травмувалися 925 тисяч 395 людей, з яких загинули – 33 тис. 123. Навіть в формі статистики ці цифри вражають. Але ж за кожною – долі людей та їх сімей.

У 2022 році Міжнародна організація праці визначила тему Всесвітнього дня безпеки та здоров’я на роботі – «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я». Проте війна в Україні розставила свої акценти в охороні праці, в яких слово «безпека» набуло нових значень.

В умовах війни тисячі підприємств, незважаючи на безпекові ризики, продовжують працювати. Їхня робота є основою економічної стабільності України і як ніколи важлива.
Проте праця під час воєнного стану пов’язана з великою кількістю нових, в тому числі смертельно небезпечних, ризиків. Україна несе великі втрати в цій війні і вони збільшуються також внаслідок загибелі працівників на робочих місцях.
В середньому щодня під час виконання трудових обов’язків у нашій країні гине три працівники. Половина з них – внаслідок бойових дій.
Загальна кількість потерпілих внаслідок поранень, отриманих під час виконання трудових обов’язків через бойові дії та їх наслідки, становить 147 працівників (що складає більше половини від загальної кількості потерпілих), з яких 67 – зі смертельним наслідком (що складає майже половину від загальної кількості загиблих).

Основними подіями, що призвели до нещасних випадків, були бомбардування ворожою авіацією, ракетні обстріли та мінно-осколкові поранення.
За всіма нещасними випадками Держпраці проводяться спеціальні розслідування.

З метою зниження ризиків загибелі та травмування працівників внаслідок бойових дій Держпраці спільно з іншими заінтересованими органами, соціальними партнерами та органами місцевого самоврядування проводять активну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців та працівників щодо вимог законодавства з питань охорони праці в умовах воєнного стану та навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях для збереження життя і здоров’я під час виконання своїх трудових обов’язків.

Памятайте! Безпека не буває зайвою! Найвищою цінністю є людське життя!

Інформаційна кампанія "Україна працює!"

Економіка України має працювати – для підтримки армії та наближення нашої перемоги. Щоб розширити консультаційну підтримку працівників та роботодавців у важкий період воєнних дій, Держпраці запускає нову інформаційну кампанію "Україна працює!".

З цією метою створено портал Держпраці – www.pratsia.in.ua, де Ви можете отримати відповіді на питання:
  • Як перезапустити бізнес на новому місці?
  • Які особливості трудових відносин під час воєнного стану?
  • Які права та гарантії мають мобілізовані працівники?
  • Як оформлювати працівників під час воєнного стану?
  • Організація медоглядів?
  • Як оформити дистанційного працівника?
  • Як спростити навчання з охорони праці?
  • та відповіді на інші найактуальніші запитання.
Кампанію підтримує Проєкт МОП "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні".

пʼятниця, 29 квітня 2022 р.

Безоплатна правова допомога під час війни

Під час війни у людей виникає безліч правових питань: як перетинати державний кордон? як платити комуналки? як отримати статус ВПО або біженця? як захистити трудові права?
На всі ці та інші запитання вам дадуть відповідь юристи системи безоплатної правової допомоги, а окремим категоріям ще й допоможуть захистити свої права в суді.

Як отримати безоплатну правову допомогу?
  • Телефоном: За номером 0 800 213 103 надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки у межах України безкоштовні. Дзвінки з-за кордону – за номером +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами оператора).
  • Онлайн. Отримати онлайн правову допомогу можна у кабінеті клієнта на сайті системи БПД, у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога» або «Твоє право», у Телеграм та Вайбер. Посилання тут - https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
  • У бюро правової допомоги та в консультаційних пунктах. Система БПД має розгалужену мережу по всій Україні. На жаль, через військові дії частина бюро правової допомоги закрита. Проте бюро правової допомоги працюють, де тільки це можливо. Працівники системи БПД працюють і в консультаційних пунктах: у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.
Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги можна на мапі: https://bit.ly/bpd_buro. Там же є графік роботи консультаційних пунктів.

Найновіші правові норми у формі вікі-статей можна переглянути на платформі WikiLegalAid (https://wiki.legalaid.gov.ua). Там є роз’яснення простою мовою щодо прав громадян та порядку їх реалізації; зразки документів; посилання на судову практику, цілий розділ присвячено нормам, пов'язаним із воєнним станом в Україні.

Довідково.
Безоплатна правова допомога – це надання правових послуг, що гарантуються державою та повністю фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
  1. Безоплатна первинна правова допомога (БППД) – це інформування людей про їхні права та що робити якщо, вони порушені. Це надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з юридичних питань. Це складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, крім процесуальних. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі громадяни України.
  2. Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – це захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на БВПД мають соціально незахищені категорії громадян – малозабезпечені, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, діти та інші особи, визначені законом «Про безоплатну правову допомогу» (https://bit.ly/3dSxQBa)

пʼятниця, 1 квітня 2022 р.

Трудові відносини в умовах воєнного стану

З 24 березня 2022 року в Україні діє Закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. Основні новели:
Порядок оформлення працівника на роботу:
  • можна без укладення письмового ТД та із випробувальним строком без обмежень кола працівників
  • можна укласти строковий трудовий договір з новими працівниками під час фактичної відсутності працівника
Порядок переведення та зміни істотних умов праці:
  • відтепер без згоди працівника та без письмового попередження за 2 місяці
Порядок розірвання ТД:
  • працівник має право "за 1 день" звільнитись за власним бажанням або угодою сторін
  • роботодавець може звільнити працівника під час лікарняного або відпустки
Порядок обліку робочого часу, графік роботи та відпочинку:
  • збільшено часи роботи на тиждень, замість 50 роботодавець може встановити 60 годин
  • роботодавець в односторонньому порядку може змінити робочий графік, встановити 6-тижневий робочий тиждень, скоротити відпочинок
Порядок відповідальності роботодавця за несвоєчасну виплату з/п, тобто з/п повинно бути виплачено, однак якщо не має коштів внаслідок ведення бойових дій, то штрафні санкції не накладаються.

Запровадження нового інструменту - призупинення дії трудових відносин, це коли не має роботи, то і не має оплати.

Порядок надання відпусток:
  • встановлено для всіх однакову кількість відпусток - 24 дні
  • надано право роботодавцю відмовити у наданні відпустки, за умови, якщо працівник працює на підприємстві, що віднесено до критичної інфраструктури.

Текст Закону https://cutt.ly/sSKy9RI
Матеріал: Ганна Лисенко https://bit.ly/3Nfe4CB

Безбар‘єрність - це…

Безбар‘єрність - це…
Дізнайтеся більше у Довіднику безбар'єрності на сайті https://bf.in.ua/

  
  
  
  
  

Сайт для допомоги Офісу Генеральної прокуратуру по збору доказів агресії рф

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за фактами організації представниками влади російської федерації та республіки Білорусь за попередньою змовою групою осіб посягання на територіальну цілісність та недоторканість України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків, ведення агресивної війни, а також порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисними вбивствами.

Вся важлива інформація про міжнародні злочини російської федерації має бути акумульована і задокументована правильно. Для цього вже створено та функціонує єдиний ресурс 


Залишити інформацію про злочини рф може і повинен кожен українець, хто має такі свідчення.