8 квітня - Міжнародний день ромів: право на гідність, рівність і видимість

8 квітня світ відзначає Міжнародний день ромів - дату, що має виразне правозахисне значення. Вона була започаткована на честь Першого Всесвітнього ромського конгресу 1971 року - події, яка стала відправною точкою для формування міжнародного руху за права ромського народу.

Сьогодні цей день - це передусім нагадування: права людини є універсальними і не можуть залежати від походження, способу життя чи суспільних стереотипів.

Роми в Європі: між історичною травмою і сучасними викликами

Роми є однією з найбільших етнічних меншин Європи, яка протягом століть зазнавала системного виключення. Рабство, насильницька асиміляція, переслідування та геноцид під час Другої світової війни - усе це частина історичного досвіду, що й досі впливає на становище спільноти.

У ХХІ столітті проблема не зникла - вона трансформувалася. Серед ключових викликів:

• дискримінація у сфері освіти та працевлаштування
• обмежений доступ до медичних і соціальних послуг
• сегрегація в житловій політиці
• поширення мови ворожнечі та стереотипів.

Україна, рухаючись у напрямку європейських стандартів, формує політику інтеграції ромської національної меншини. Водночас ефективність цієї політики значною мірою залежить від рівня суспільної обізнаності та готовності до діалогу.

Бібліотека як простір правової просвіти

У цьому контексті особлива роль належить бібліотекам, які стають платформами:

• формування критичного мислення
• подолання упереджень
• поширення знань про права людини
• розвитку міжкультурного діалогу

Саме через читання і доступ до перевірених джерел відбувається глибше розуміння досвіду інших спільнот.

Що читати про ромів: історія, права, досвід

Попри обмежену представленість теми на українському книжковому ринку, існують видання, які дозволяють сформувати цілісне уявлення про історію, культуру та правове становище ромів.

Документальна література: досвід і пам’ять

• Лідія Осталовська "Акварелі". Репортажна книга про геноцид ромів під час Другої світової війни. Через особисті історії авторка осмислює пам’ять, травму і проблему невидимості цієї трагедії.
• Карл-Маркус Ґаус "Собакоїди та інші люди". Інтелектуальна мандрівка Європою, що відкриває життя спільнот, які часто залишаються поза фокусом більшості, зокрема ромів.
• Єва Райська "Бахтало. Ромські спільноти України". Документальна книга у формі художніх репортажів про життя ромських громад в Україні сьогодні.
• Олексій Данілкин "Культура циган України: минуле і сучасність". Видання є однією з перших ґрунтовних наукових спроб в Україні дослідити ромську культуру як ціліснц систему.

Правозахисний вимір: документи і дослідження

Для розуміння сучасного становища ромів важливими є не лише книги, а й аналітичні матеріали:

• "Рома в Україні. Історичний та етнокультурний розвиток циган (рома) України (XVI-XX ст.)" - науковий збірник матеріалів Міжнародного круглого столу, що відбувся в 2006 році в Донецьку
• документи та рекомендації Ради Європи щодо захисту прав ромів
• дослідження Європейського центру з прав ромів, які фіксують порушення прав і пропонують механізми їх подолання
• аналітичні звіти українських правозахисних організацій про доступ до освіти, документів і соціальних послуг

Ці джерела формують актуальний правовий контекст і допомагають перейти від загальних уявлень до конкретного розуміння проблем.

Художня література: крок до розуміння культури

Художніх текстів про ромів українською мовою поки що небагато. Проте навіть поодинокі видання, антології чи переклади дозволяють побачити живий голос спільноти, її цінності та світогляд.

• Михайло Старицький "Циганка Аза". Твір є одним із найвідоміших відображень ромських характерів в українському театральному мистецтві
• Микола Бурмек-Дюрі "Щоденник молодого рома-мандрівника". Книга сучасного закарпатського письменника, який через власні спогади та роздуми знайомить читача з побутом і традиціями сучасних ромів. 
• «Шлях (до) ромів». Антологія малої прози, яка об'єднує 19 прозових текстів українських авторів, зокрема ромського походження, – серед них Андрій Любка, Микола Бурмек-Дюрі, Єва Райська та інші. 

Недостатня представленість ромської тематики в культурному просторі - це не лише проблема книговидання. Це питання видимості, рівності та включеності.

Читання і поширення знань про ромів:

• руйнує стереотипи
• формує повагу до різноманіття
• зміцнює принципи прав людини в суспільстві

Міжнародний день ромів - це нагадування про необхідність системної роботи з утвердження рівності. І бібліотека у цьому процесі виступає як простір довіри, знань і діалогу - місце, де формується відповідальне суспільство.

Саме через такі ініціативи - тексти, добірки, розмови - ми поступово переходимо від формального визнання прав до їх реального забезпечення.

Що потрібно знати спадкоємцю, аби не втратити право на спадкування?

Час, місце відкриття спадщини, строки у які потрібно подати заяву про її прийняття – є ключовими знаннями для спадкоємців, адже від цього залежить можливість реалізувати своє право на спадкове майно. Якщо ж без поважних причин спадкоємець не подасть заяву про прийняття спадщини вчасно, він ризикує втратити таке право. Це питання йому доведеться вирішувати зі спадкоємцями, які належним чином прийняли спадщину, або у судовому порядку.

Час відкриття спадщини – день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місце відкриття спадщини – останнє місце проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини. Якщо такого майна немає – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Як прийняти спадщину

Вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не заявили про відмову від неї:

• спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини
• малолітня, неповнолітня дитина
• недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена.

Інші спадкоємці мають подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини.

Заяву можна подати:

особисто, прибувши до нотаріуса

поштою чи електронною поштою. У такому випадку справжність підпису має бути нотаріально засвідченою.

Докладніше у нашому матеріалі: https://is.gd/q4t4zx

Джерело: Міністерство юстиції України

Довіреність за кордоном: як правильно оформити документ для дій в Україні

Фахівці Управління нотаріату Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України нагадують: громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть оформити довіреність для представлення своїх інтересів в Україні кількома способами.

Найпоширеніші з них - звернення до дипломатичних установ України або до іноземного нотаріуса.

Через консульство або дипломатичне представництво України.

У такому випадку довіреність посвідчується консульською посадовою особою та є дійсною на території України без додаткового засвідчення. Громадянину необхідно попередньо записатися на прийом, підготувати текст довіреності та надати необхідні документи.

Через іноземного нотаріуса.

Якщо документ оформлюється у місцевого нотаріуса, він, як правило, потребує апостилювання або консульської легалізації (залежно від країни перебування), а також перекладу українською мовою з нотаріальним засвідченням.

Водночас у державах, з якими Україна уклала двосторонні договори про правову допомогу, додаткове засвідчення документів може не вимагатися.

Звертаємо увагу, що правильне оформлення довіреності за кордоном є ключовою умовою її дійсності в Україні.

Під час підготовки документа варто врахувати кілька важливих аспектів:

• чітко визначити обсяг повноважень, які надаються представнику
• підготувати необхідні документи (паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані особи, якій надаються повноваження)
• у разі посвідчення довіреності консульською установою — забезпечується її реєстрація в Єдиному реєстрі довіреностей.

Довіреність може знадобитися у різних життєвих ситуаціях, зокрема для:

• отримання повторних або дублікатів документів
• оформлення спадкових прав
• представництва інтересів у судах України
• управління та розпорядження майном.

Наголошуємо, що завчасне та правильне оформлення довіреності допоможе уникнути юридичних труднощів і забезпечить ефективне представництво інтересів громадян в Україні, навіть перебуваючи за її межами.

Заходи Бібліотек Солом'янки правової тематики в квітні

 

• 2 квітня - Книжкова викладка «Вони сприймають світ інакше» до Всесвітнього дня розповсюдження інформації про проблему аутизму - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 2 квітня - Інформування «Одягнулися у блакитне» - БСЧ імені О.Гончара
• 23 квітня - Гра-вікторина «Школа пішохода: гра, що рятує життя» - Бібліотека імені Є.Гуцала

Міжнародний день солідарності з ув’язненими та зниклими безвісти: захист прав людини понад усе

Щороку 25 березня світ відзначає Міжнародний день солідарності з працівниками, які утримуються під вартою, та зниклими безвісти. Ця дата нагадує про важливість прав людини, верховенство закону та необхідність міжнародної підтримки для тих, хто став жертвою переслідувань, репресій чи зникнення.

Проблема насильницького зникнення та незаконного утримання під вартою залишається актуальною у багатьох країнах світу. Працівники різних сфер, правозахисники, журналісти та громадські активісти часто стають об’єктами таких порушень через свою діяльність, спрямовану на захист законності та прав людей. Міжнародна солідарність у цей день висловлюється через адвокаційні кампанії, просвітницькі заходи та підтримку сімей постраждалих.

Для бібліотек цей день є приводом підкреслити роль освітніх і правових ініціатив: надання доступу до правової літератури, організація лекцій, обговорень і зустрічей з експертами, які допомагають зрозуміти механізми захисту прав людини та боротьби з безкарністю. Усвідомлення проблеми та знання власних прав - перший крок до побудови безпечного й справедливого суспільства.

Солідарність сьогодні означає активно підтримувати механізми захисту прав людини, поширювати правову освіту та відстоювати принципи законності у всіх сферах життя.

Міжнародний день пам’яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі

Щороку 25 березня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі - трагедії, яка забрала мільйони життів і залишила глибокий слід в історії людства. Цей день нагадує про важливість пам’яті та усвідомлення наслідків системного насильства, що торкнулося мільйонів людей з Африки, Америки та Європи.

Для сучасного світу це нагадування про необхідність боротьби з усіма формами сучасного рабства, торгівлі людьми та дискримінації. Вшанування жертв та освіта про минуле допомагають зміцнювати принципи рівності, людської гідності та прав людини.

Бібліотеки, як простори знань і культури, долучаються до поширення історичної пам’яті та правової освіти. Ми закликаємо відвідувачів дізнаватися, читати та обговорювати уроки минулого, аби сучасні і майбутні покоління зберегли цінність свободи та гідності кожної людини.

Істина як право: чому це важливо для суспільства

24 березня світ відзначає Міжнародний день права на встановлення істини щодо грубих порушень прав людини та гідності жертв - дату, яка має глибоке моральне і правове значення для демократичних суспільств.

Цей день був проголошений Організацією Об'єднаних Націй як нагадування про фундаментальне право кожної людини і суспільства знати правду про серйозні порушення прав людини. Йдеться про відновлення справедливості, визнання гідності жертв та запобігання повторенню злочинів у майбутньому.

Чому право на істину є важливим?

Право на істину - це складова ширшого комплексу прав людини, що включає:

• право на справедливий суд;-
• право на ефективне розслідування;-
• право родин знати долю своїх близьких;-
• право суспільства на історичну пам’ять без спотворень.-

У випадках масових репресій, воєнних злочинів, насильницьких зникнень чи політичних переслідувань встановлення істини стає основою для:

• національного примирення
• формування відповідальної державної політики пам’яті
• зміцнення довіри до інституцій

Український контекст

Для України ця тема є особливо актуальною. Від злочинів тоталітарних режимів ХХ століття до сучасної збройної агресії - суспільство продовжує шлях до встановлення правди.

Документування воєнних злочинів, відкриття архівів, дослідження історичних трагедій - це не лише про минуле. Це про формування правової культури, де:

• безкарність не є нормою
• пам’ять є інструментом захисту
• гідність людини є найвищою цінністю

Роль бібліотек

Бібліотеки в цьому процесі виконують важливу місію:

• забезпечують доступ до достовірної інформації
• популяризують історичну грамотність
• створюють простір для діалогу і критичного осмислення минулого
• підтримують просвітницькі ініціативи щодо прав людини

Саме через знання, відкритість і збереження пам’яті формується стійке суспільство, здатне протистояти маніпуляціям і повторенню трагедій.

Право на істину - це не абстрактне поняття. Це практичний інструмент справедливості. Там, де правда встановлена і визнана, з’являється основа для довіри, відновлення і розвитку.

І саме від інституцій культури, освіти та громадянського суспільства залежить, чи стане ця правда доступною кожному.

Ваші права у повсякденному житті: що варто знати

Щодня ми стикаємося з різними ситуаціями, де знання своїх прав може зберегти час, гроші та нерви. Сьогодні коротко про базові моменти:

• Покупки та послуги. Кожен споживач має право на якісний товар або послугу та на повернення грошей у разі порушення договору. Зберігайте чеки та договори – це ваша гарантія.
• Претензії та скарги. Якщо товар або послуга не відповідає умовам, оформляйте письмову претензію. Закон зобов’язує продавця чи виконавця реагувати у встановлений термін.
• Договори та угоди. Перед підписанням уважно читайте умови, особливо приховані платежі або штрафи. Пам’ятайте: підпис ставить вас у юридично обов’язкове положення.
• Онлайн-покупки. Ви маєте ті ж права, що й при покупках у магазині. Не погоджуйтесь на умови, які порушують ваші права споживача.

Знання своїх прав допомагає захистити себе та близьких. У Бібліотеках Солом’янки завжди можна отримати консультацію або знайти корисну літературу про права громадян.

Заходи Бібліотек Солом'янки правової тематики в березні

• 4 березня - Правовий всеобуч «Знаю свої права» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 19 березня - «Люди із синдромом Дауна: відкрий свої серце» - день інформування - Бібліотека №11
• 20 березня - Інтерактивна літературна гра-вікторина «Люди однієї книги» до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію расової дискримінації - Бібліотека імені О.Довженка

Реєстрація народження дитини, яка досягла одного року і більше

Законодавство України покладає на батьків обов’язок невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати її народження.

Однак на практиці трапляються випадки, коли з різних причин державна реєстрація народження здійснюється зі значним пропуском встановленого строку. Для таких випадків передбачений певний порядок реєстрації.

Щоб зареєструвати народження дитини, яка досягла одного року і більше, потрібно звернутися із заявою до органу ДРАЦС (під час дії воєнного стану - до будь-якого відділу) та мати із собою пакет документів.

Заяву можуть подати:

• батьки
• родичі
• уповноважені представники закладу охорони здоров’я, в якому на цей час перебуває дитина
• дитина, якій виповнилося 16 років
• інші особи

Які підстави для реєстрації народження? Які документи потрібно мати із собою? У який строк розглядають заяву? Відповіді на ці запитання у нашому матеріалі: https://is.gd/KB9nb0

Джерело: Міністерство юстиції України

Правоохоронці вимагають гроші? Це шахраї!

Столичні поліцейські застерігають: шахраї під виглядом правоохоронців виманюють гроші у літніх людей

Зловмисники телефонують громадянам та представляються співробітниками поліції або СБУ, щоб залякати та виманити заощадження.

Аферисти обирають найбільш вразливих – людей похилого віку – і приголомшують їх вигаданими звинуваченнями. Зокрема, повідомляють про нібито вчинення тяжких злочинів: фінансування країни-агресора або замовлення заборонених товарів. У ході розмови вони переконують співрозмовника у невідворотності відповідальності та пропонують «вирішити питання» – передати гроші для так званої перевірки або «закриття справи».

Важливо пам’ятати: співробітники поліції чи СБУ ніколи не висувають звинувачень по телефону і не проводять слідчих дій у режимі онлайн. Будь-які вимоги передати гроші – це 100% ознака шахрайства.

Як діяти, якщо вам зателефонували псевдоправоохоронці: зберігайте спокій, не вступайте в розмову, не повідомляйте особисті дані та негайно припиніть спілкування. Надалі, про спробу шахрайства одразу повідомте за номером 102 або 112.

Закликаємо бути уважними: обов'язково проведіть роз'яснювальну бесіду зі своїми батьками, дідусями та бабусями, або сусідами похилого віку. Саме вони є основною ціллю для аферистів через свою довірливість.

Джерело: Солом'янське управління поліції