XVІ Всеукраїнський конкурс шкільних малюнків «МОЇ ПРАВА: разом до перемоги»

Український координаційний центр з підвищення правової освіти населення за участі Української молодіжної правничої асамблеї, Благодійного фонду «Об’єднання світових культур», Української асоціації підтримки творчої молоді запрошують учнів закладів загальної середньої освіти України віком до 18 років взяти учать XVІ Всеукраїнському конкурсі шкільних малюнків «Мої права: разом до перемоги» з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

В цьому році Конкурс направлений на привернення уваги до порушених правах українських дітей, що постраждали від російської широкомасштабної збройної агресії проти України.

Номінації:

• Молодша група.
• Середня група.
• Старша група.
• спеціальна номінація «Слава українським Героям». Малюнок має відображати право на життя та його захист українськими героями – військовими, медиками, рятувальниками тощо.
• спеціальна номінація «24 лютого… Україна в боротьбі». Малюнок має відображати права дитини, порушені внаслідок російської широкомасштабної збройної агресії проти України, та/або участь дітей у відновленні цих порушених прав. Співорганізатором даної номінації виступає: Миколаївська обласна організація лідерів молодіжного самоврядування «Молодь – майбутнє нації».
• спеціальна номінація «Україна в кордонах 1991 року». До участі у даній номінації запрошується діти, що перебувають на тимчасово окупованій території України. З міркувань безпеки дитини та членів її сім'ї, при оголошені переможця у даній номінації Всеукраїнський організаційний комітет зобов’язується не оприлюднювати персональні дані дитини, а зазначити тільки область чи населений пункт.
• спеціальна номінація «Погляд української діаспори». До участі у даній номінації запрошуються діти, що проживають за межами України.
• спеціальна номінація «Захист прав дітей на Донеччині». До участі у даній номінації запрошується діти, що проживають на територіях зазначених областей, підконтрольних українській владі. Співорганізатором даної номінації виступають: ВПО Хаб Донецької області, Комунальний заклад «Донецький обласний центр соціально – психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», Молодіжний центр м. Курахове «380 volt».
• спеціальна номінація «Незламна нація». До участі у даній номінації запрошується діти, що постійно чи тимчасово проживають на території м. Києва. Співорганізатором даної номінації виступає: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
• спеціальна номінація «Україна – багатонаціональна держава». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.
• спеціальна номінація «Соціальні права та свободи». Тематика малюнку має відповідати назві даної номінації.

До молодшої групи відносяться діти віком від 6 до 10 років; до середньої групи – від 11 до 14 років; до старшої групи - від 15 до 18 років (станом на 01 червня 2023 року).

Для участі у Конкурсі необхідно до 1 травня 2023 року надіслати конкурсну роботу (малюнок) разом з заявкою в електронному варіанті (у відсканованому форматі, JPEG), на електрону адресу uccplec@gmail.com (обов’язково зазначити в темі – «Мої права»).

До конкурсної роботи обов’язково подається заявка у довільній формі в форматі WORD (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, електронної адреси, місця проживання, контактної інформації законних представників, повної назви закладу загальної середньої освіти, назви номінації, назви конкурсної роботи). Будь-яке офіційне оформлення (засвідчення печаткою чи подання заявки на бланку навчального закладу) не вимагається.

Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки.

Контактні дані Всеукраїнського організаційного комітету – uccplec@gmail.com, https://www.facebook.com/UkrainianCoordinationCenter, голова організаційного комітету - Сошников Антон Олександрович.

Київська міська рада оголошує продовження пошуку кандидатів у присяжні Солом’янського районного суду міста Києва

Якщо Ви виявили бажання бути присяжним районного суду міста Києва і відповідаєте вимогам, встановленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів», просимо подати до Київської міської ради за адресою: вул. Хрещатик, 36, такі документи:

1. заяву про включення до списку присяжних відповідного районного суду міста Києва за формою, згідно зразка;
2. копію паспорта громадянина України;
3. витяг із реєстру територіальної громади або копію іншого документа, в який у встановленому законом порядку, внесено відомості про місце
4. проживання;
5. витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (повний). Термін дії витягу становить 3 місяці з дати формування.
6. довідку відповідного закладу охорони здоров'я про те, що він не перебуває на обліку та не має психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
7. інформаційну довідку або витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення за останній рік;
8. автобіографію в довільній формі.

Кандидат особисто засвідчує копії наданих документів у встановленому порядку.

Кандидат несе персональну відповідальність за достовірність наданої ним.

інформації та поданих документів.

Довідки за телефоном: (044) 202-76-88.

Суд присяжних

Київська міська рада оголошує продовження пошуку кандидатів у присяжні Голосіївського, Дарницького, Деснянського, Оболонського, Подільського, Солом’янського та Шевченківського районних судів міста Києва

Якщо Ви виявили бажання бути присяжним районного суду міста Києва і відповідаєте вимогам, встановленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів», просимо подати до Київської міської ради за адресою: вул. Хрещатик, 36 такі документи:

1. заяву про включення до списку присяжних відповідного районного суду міста Києва за формою, згідно зразку;
2. копію паспорта громадянина України;
3. витяг з реєстру територіальної громади або копію іншого документа, в який у встановленому законом порядку, внесено відомості про місце проживання;
4. витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (повний). Термін дії витягу становить 3 місяці з дати формування.
5. довідку відповідного закладу охорони здоров'я про те що він не перебуває на обліку та не має психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;
6. інформаційну довідку або витяг з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення за останній рік;
7. автобіографію в довільній формі.

Кандидат особисто засвідчує копії наданих документів у встановленому порядку.

Кандидат несе персональну відповідальність за достовірність наданої ним інформації та поданих документів.

Довідки за телефоном: (044) 202-76-88.

Зникнення безвісти за особливих обставин. Право на пенсію в разі втрати годувальника

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Пенсія нараховується незалежно від тривалості страхового стажу годувальника.

Ця норма закону передбачена для непрацездатних членів сім’ї особи, якій надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин (відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" (далі – Закон № 2505).

Відповідно до цього Закону, такий правовий статус набуває особа, що зникла безвісти за особливих обставин, якими вважаються:

• збройний конфлікт,
• воєнні дії,
• тимчасова окупація частини території України,
• надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.

У порядку, передбаченому цим Законом, особа вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Відповідно цього ж порядку, особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку.

До початку роботи Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (з дня опублікування Міністерством внутрішніх справ України повідомлення про початок функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у газеті «Голос України»), до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника за особу, зниклу безвісти за особливих обставин, додатково надається інформація з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи.

Таким чином, для призначення даного виду пенсії, окрім загальних документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, додатково надаються:

• інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до його запровадження з Єдиного реєстру досудових розслідувань);
• довідка (документи) військової частини або територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що містять відомості про обставини, за яких особа зникла безвісті.

Право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника у членів сім’ї особи, якій відповідно до Закону № 2505 надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Трудовий стаж: як підтвердити в умовах бойових дій

Інколи зустрічаються випадки, коли людина досягла пенсійного віку, але не може надати документи про трудовий стаж. Причиною цього може бути пошкодження, втрата або знищення трудової книжки. Крім того, цей документ, в якому відображується трудовий стаж майбутнього пенсіонера, може перебувати на тимчасово окупованій території. Важко передбачити – чи можна буде взагалі колись отримати трудову книжку. Що робити в такому випадку? Як підтвердити власний трудовий стаж?

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 27.09.2022 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1058 (набрала чинності з 28.09.2022 – дата публікації в Урядовому Кур’єрі) внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Оскільки внесено багато технічних та уточнюючих змін, то зупинимося саме на основних:

• Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду.
• Додано норму про те, що стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на вище зазначених територіях, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Трудові книжки: оцифрований стаж

Як відомо, стаж – один з критеріїв призначення пенсії. Якщо його не вистачає, необхідно або набувати недостатні роки, працюючи, або докупити шляхом добровільної участі в системі загальнообов’язкового соціального страхування. Оцифруванню паперової трудової книжки приділяється особлива увага - це сприяє збереженню даних в електронному вигляді. Електронні документи простіше зберігати, пересилати, робити з них копії, завдяки цьому інформація обробляється в найкоротші терміни.

Відправляючи трудову книжку для оцифрування, ви можете бути впевнені, що дані збережуться та будуть використані за призначенням. В Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві виконують роботу з оцифрування три відділи з формування електронних трудових книжок управління інформаційних систем та електронних реєстрів. Після оцифрування трудової книжки дані надійно зберігаються в електронному вигляді в Реєстрі застрахованих осіб. Власник може переглянути електронну трудову книжку та кількість набутого стажу, з урахуванням оцифрованої трудової книжки, в своєму особистому кабінеті на порталі електронних послуг ПФУ – https://portal.pfu.gov.ua

Інформація про діяльність Консультаційного центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Консультаційний центр надає підтримку громадянам України у режимі онлайн та офлайн щодо:

• роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію;
• отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;
• встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;
• заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;
• інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.

Тут ви можете повідомити:

• про дитину, яка загубилася;
• про злочин, скоєний проти дитини;
• якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
• якщо вам відомі факти депортації дитини;
• про примусову зміну громадянства та документів дитини;
• про інші порушення прав дитини під час війни.

В режимі онлайн:

0800-50-17-20 (безкоштовно) 044-299-74-08 (для дзвінків із-за кордону) hotline@ombudsman.gov.ua

В режимі офлайн під час особистого звернення:

понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00

пʼятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,

вихідні дні — субота, неділя

Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

Додатково надаються консультації: через портал «Діти війни» — сайт: https://childrenofwar.gov.ua/

Права громадян щодо сплати за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану

Роз'яснення стосовно сплати за житлово-комунальні в умовах війни

Проблемне питання

До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) надходять звернення громадян, у тому числі від внутрішньо переміщених осіб, та осіб, які тимчасово перемістилися за кордон, про надання роз’яснень з питань оплати за житлово-комунальні послуги, якщо вони не проживають у будинку (квартирі), у зв’язку із його пошкодженням (руйнацією) або його знаходженням на тимчасово окупованій військами Російської Федерації територіях України.

В окремих своїх зверненнях громадяни повідомляють, що після залишення своїх помешкань вони відповідно припинили оплачувати комунальні послуги.

Під час моніторингу засобів масової інформації Уповноваженим виявлено повідомлення, що деякі громадяни, в яких повністю зруйноване (пошкоджене) внаслідок бойових дій житло, продовжують отримувати платіжні документи на сплату комунальних послуг.

Нормативно-правова база

1. Закони України:

• «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text
• «Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 2456-IX (далі – Закон № 2456) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text

2. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі – Постанова № 206) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-п#Text
• від 5 червня 2019 р. № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості» (далі – Порядок № 482) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-п#Text

3. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.03.2022 № 61 «Про внесення зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2022 р. за № 360/37696 (далі – Наказ № 61) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0360-22#Text

Щодо питання нарахування та оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон № 2189.

За вимогами статті 12 Закону № 2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Ціна послуги, порядок оплати послуги, права і обов’язки сторін, а також відповідальність сторін за порушення договору є істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, нарахування та оплата житлово-комунальних послуг здійснюється виходячи з умов договору про надання відповідних послуг, укладеного між споживачем та виконавцем/управителем багатоквартирного будинку, та вимог чинного законодавства.

Щодо нарахування плати за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) та послугу з управління багатоквартирним будинком споживачам, в яких було зруйновано житло.

У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і, відповідно, комунальні послуги та послуга з управління багатоквартирним будинком з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги не нараховується.

Щодо нарахування плати за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) та послугу з управління багатоквартирними будинками споживачам, що вимушено покинули свої домівки.

Про житлово-комунальні послуги

Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII

Згідно із статтею 7 Закону № 2189 споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Таким чином, споживачі, які тимчасово залишили свої домівки, можуть скористатися своїм правом за умови надання виконавцю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, поводження з побутовими відходами заяви та довідки з тимчасового місця проживання, лікування, проходження військової служби, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З метою оперативної комунікації, споживачі можуть надсилати відповідні заяви на адресу виконавців за допомогою засобів електронного зв’язку.

Споживачі, які вимушено покинули свої домівки, можуть ознайомлюватися із процедурою оплати послуг на вебсайтах підприємств (виконавців послуг).

Відповідно до статті 8 Закону № 2189 виконавець комунальної послуги зобов’язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, а також інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.

Більшість підприємств (виконавців послуг) передбачають для своїх споживачів можливість користуватися особистим кабінетом, з допомогою якого можна слідкувати за усіма процесами, що відбуваються з рахунками, оплачувати та завантажувати історію оплат, сформувати довідку про стан особового рахунку, оформити розсилку електронних квитанцій та дізнатися про те, як здійснюється нарахування за надану послугу.

Важливо!

Положення статті 7 Закону № 2189:

• не поширюється на випадки коли у споживача наявні прилади обліку води, оскільки у такому випадку обсяг спожитих послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води фіксується згідно із показниками приладів обліку (відповідно і нараховується оплата за ці послуги). При цьому, наказом № 61 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, визначивши особливості розподілу комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні, зокрема застосування коригуючого коефіцієнту, що враховує зміну споживання та надання комунальних послуг в населеному пункті на період дії воєнного стану;
• не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення чи квартира) опалювалися (послуга з постачання теплової енергії надавалася);
• не стосується послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки оплачуючи дану послугу власники (співвласники) беруть участь в утриманні спільного майна, що їм належить, та зобов’язанні згідно із законодавством відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку. Споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем для відповідного будинку.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком № 482.

За наявності спірних питань необхідно звертатися безпосередньо до виконавця послуги/управителя багатоквартирного будинку (сторони договору про надання відповідної послуги) або ж органу місцевого самоврядування, на території якого надаються ці послуги.

Щодо стягнення заборгованості, нарахування громадянам штрафів чи пені за невчасну оплату комунальних послуг, а також припинення надання таких послуг в умовах воєнного стану.

Постановою № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Постанова Уряду № 206 застосовується з 24 лютого 2022 року

Також Верховною Радою України прийнято Закон № 2456, яким передбачено, що у період дії воєнного стану зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

План заходів Бібліотек Солом'янки правової тематики в жовтні

5-23 жовтня Тематична інформаційна викладка «Децентралізація державного управління в Україні» / ЦРБ імені Ф.Достоєвського

9 жовтня Інформування «Демократія – свобода чи відповідальність?» / бібліотека «Солом’янська»

10 жовтня День інформування «Народовладдя – це представницька демократія» / БСЧ імені М.Лермонтова

11 жовтня Вікторина «Європейська хартія місцевого самоврядування» / БСЧ імені О.Гончара

11 жовтня Тематична книжкова виставка «Творець вікопомного документа» до 350-річчя від дня народження Пилипа Орлика / бібліотека «Солом’янська»

16 жовтня Інформування «Суспільство та демократія» до Європейського тижня місцевої демократії / бібліотека імені І.Світличного

19 жовтня Просвітницька акція «Вчимося бути відповідальними» до Дня відповідальності людини / бібліотека імені І.Багряного

19 жовтня Інформування «Моральний заповіт Б. Гаврилишина» / бібліотека імені О.Новікова-Прибоя

19 жовтня День інформування «Мистецтво жити від Богдана Гаврилишина» до Дня відповідальності людини / бібліотека імені Є.Гуцала

19 жовтня Інформування «Відповідальна людина – міцна держава» / бібліотека імені М.Реріха

20 жовтня Виставка-досьє «Державотворча діяльність Пилипа Орлика» до 350-річчя від дня народження українського гетьмана / бібліотека №13

21 жовтня Тематична виставка, інформування «Коло співдружності Об’єднаних націй» до Міжнародного дня ООН / бібліотека №13

21 жовтня Суспільне інформування «Вирвані з коренем» / бібліотека «Преображенська»

24 жовтня Інформування «Ми, народи Об’єднаних націй» до Міжнародного дня ООН / бібліотека №11

24 жовтня Інформування «Організація Об’єднаних Націй на захисті прав людини» до Дня ООН / бібліотека імені М.Реріха

NO SMOKING FRIENDLY. Нові норми бездимного законодавства: що й де заборонено курити з 11 липня 2022 року

Війна спровокувала підвищення рівня стресу серед українців. А це призводить до ризикованої поведінки, у тому числі збільшення споживання тютюну. І в контексті цього доречно нагадати про ризики пасивного куріння та вдихання вторинних аерозолів. Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом.

Чи відомо вам, що 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити? А чи знаєте ви, що навіть якщо провітрити накурене приміщення, то небезпечні сполуки нікуди не зникають? Вони осідають на меблях і стінах і все ще мають токсичний вплив на здоровʼя людей. А вдихання вторинного тютюнового диму є особливо небезпечним для дітей і може спричинити астму, бронхіт, пневмонію чи хвороби серця.

Подібно до сигарет, електронні пристрої для куріння генерують бічні, або вторинні аерозолі — тобто те, що курець видихає в навколишнє середовище. Вторинний аерозоль містить ацетальдегіди та формальдегіди, летючі органічні речовини, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоровʼя людини. До того ж нікелю і хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет.

ВООЗ наголошує: не існує безпечного рівня впливу вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання.

У грудні 2012 року набули чинності зміни до Закону №2899–IV щодо розширення переліку місць, де заборонено вживати тютюнові вироби. Зміни до законодавства призвели до значного скорочення вживання тютюну в наступні роки, а також зменшення кількості випадків, коли люди піддаються впливу вторинного тютюнового диму.

Сучасним викликом є куріння е-сигарет і кальянів попри законодавчу заборону їх вживання, а також агресивне пропагування тютюновою індустрією повернення вживання тютюну в громадські приміщення завдяки електронним пристроям для куріння.

Доведено, що безпечного куріння не існує. Це — аксіома. А переважна більшість пасивних курців змушені дихати тютюновим димом та вторинними аерозолями проти своєї волі. Як у такому випадку захистити себе та своїх рідних від небезпечних сполук, які курці випускають у повітря?

НОВИЙ АНТИТЮТЮНОВИЙ ЗАКОН ЗАХИЩАЄ ВАШЕ ПРАВО НА БЕЗДИМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

16 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1978–IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо.

Серед основних нововведень Закону №1978–IX можна виділити такі:

• заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є із сигаретами та електронними сигаретами (зокрема школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;
• запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки;
• заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами (фруктів, ягід чи солодощів) — наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння;
• заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.

Розглянемо детальніше, які додаткові правила запроваджуються щодо захисту бездимного середовища, зокрема, для курців, для суб’єктів господарювання та некурців.

NO SMOKING FRIENDLY. ДЯКУЮ, ЩО НЕ КУРИТЕ!

Пояснення для курців

З 11 липня 2022 року Законом України запроваджуються додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання:

• пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
• трав’яних виробів для куріння;
• предметів, пов’язаних із їх вживанням;
• тютюнових виробів;
• кальянів;
• електронних сигарет.

Куріння електронних пристроїв для нагрівання тютюну стає заборонено на рівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами у визначених Законом громадських місцях.

Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану онлайн

Міністерство культури на інформаційної політики надає інформацію як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану:

• за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
• у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: https://bit.ly/3iorbkE;
• у месенджерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html;
• у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
• від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайнконсультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»: https://t.me/Non_Violence_Bot;
• правові консультації також можна переглянути на довідковоінформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», що розміщена за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.

Для отримання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану офлайн необхідно звернутися до бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: https://bit.ly/bpd_buro.