Що важливо знати про послуги прокату

Берете щось у прокат? Ось що важливо знати!

• Наймодавець (той, хто здає в прокат) повинен видати вам справну річ і перевірити її роботу у вашій присутності.
• Протягом усього часу прокату він безкоштовно робить установку, техобслуговування і ремонт.
• Якщо річ має пломби (наприклад, побутова техніка), ви відповідаєте за їх цілісність.
• Апаратури на батарейках видають із новими елементами живлення. Якщо користуєтесь понад 2 тижні, а елементи живлення вийшли з ладу, заміну батарей робите за свій рахунок.
• Одяг, білизну чи інший м’який інвентар видають тільки після хімчистки або дезінфекції. Постіль і столову білизну міняють безкоштовно кожні 10 днів при тривалому користуванні.
• Якщо річ зламалась — наймодавець має до 3 днів на ремонт (або до 10 днів, якщо потрібний серйозний ремонт). Можуть замінити на аналогічну безкоштовно.
• За час ремонту оплата не нараховується, якщо не видали рівноцінну заміну.
• Якщо поломка сталася через неправильне використання або зірвані пломби, ремонт оплачуєте ви.
• Для прокату авто чи плавзасобу обов’язково мати посвідчення на право керування.
• Після закінчення строку прокату річ потрібно повернути в справному стані (з урахуванням зносу).

Ці правила допоможуть уникнути суперечок і зробити прокат зручним і безпечним для обох сторін.

Правові заходи Бібліотек Солом'янки в червні

3 червня, 10:00 - Інтерактивна освітня гра «Пазлове містечко» для вихователів груп подовженого дня освітніх закладів Києва в партнерстві з Інститутом післядипломної освіти столичного університету імені Бориса Грінченка - ЦРБ імені Григорія Сковороди

4 червня - Інформування «Невисвітлений матеріал…» про журналістів, які загинули в російсько-українській війні, до Дня журналіста - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького

Заходи до Дня вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

• 4 червня - День пам’яті «Ангели Неба: невинні жертви війни» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 4 червня – Виставка-інсталяція «Ангели, які мали жити» - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 4 червня, 15:00 – Година вшанування пам’яті дітей «Дитинство, обірване війною» - Бібліотека для дітей імені В.Нестайка
• 4 червня – Книжкова викладка «Про дітей і про війну» - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 4 червня – День інформування «Вкрадене дитинство» - Бібліотека для дітей імені І.Світличного
• 4 червня – Презентація відеоролика «Їхні мрії мали жити» - Бібліотека для дітей №15
• 4 червня, 13:00 – Акція пам’яті «Діти, які мали жити» - Бібліотека імені М.Бажана
• 4 червня – Виставка-інсталяція «Передзвін дитячих голосів» - Бібліотека імені О.Довженка
• 4 червня – Інформування «Дитинство, обірване війною» - Бібліотека імені М.Реріха
• 4 червня, 11:00 – Акція вшанування пам’яті «Дитинство, вбите війною» - Бібліотека для дітей імені О.Донченка
• 4 червня – Інформування «Коли дитячий сміх змовкає…» - Бібліотека для дітей імені Є.Гуцала
• 4 червня – День пам’яті «Ця війна їх жорстоко убила…» - Бібліотека для дітей імені І.Багряного
• 10 червня - Інформування «Захисти майбутнє: знання про легальну працю та експлуатацію» - Бібліотека №15
• 11 червня - Інформування «Відкрий двері: історії тих, хто шукає прихистку» до Всесвітнього дня біженців - Бібліотека №15

24 червня - «Жінки, які змінюють світ словом» - перегляд документальних фільмів про жінок-дипломаток (Маргарет Тетчер, Мадлен Олбрайт, Кондоліза Райс, сучасні українські дипломатки) до Міжнародного дня жінок у дипломатії - Бібліотека імені О.Довженка

Заходи до Дня Конституції України

• 18 червня - Вікторина «Правова формула Держави: від Основного Закону до щоденного життя» - Бібліотека №15
• 23 червня - Патріотичний воркшоп «Символи державності» - БСЧ імені О.Гончара
• 24 червня - Інтерактивна правова гра для дітей «Конституція в малюнках» - БСЧ імені О.Гончара
• 25 червня - Вікторина «28 червня – День Конституції України» - БСЧ імені О.Гончара
• 25 червня - Інформаційний колаж «Конституція для всіх: і великих, і малих» - Бібліотека імені Є.Гуцала
• 25 червня - Історичний огляд «До Конституції – з повагою до влади, з надією» - Бібліотека №11
• 25 червня - Вікторина «Конституційний марафон знань» - Бібліотека №13
• 25 червня - Книжково-ілюстративна виставка «Краса та велич символів держави» - Бібліотека імені О.Донченка
• 25 червня - Правознавча година «Основний Закон на захисті дитинства» - Бібліотека імені В.Нестайка
• 25 червня - «Конституція – наш спільний спокій» - арт-практика «Малюю свою статтю» - Бібліотека імені О.Довженка
• 27 червня - Правознавча бесіда «Ти громадянин вільної держави» - Бібліотека імені О.Донченка
• 27 червня - Правознавча гра «Наш Закон – наша сила!» - Бібліотека імені І.Багряного
• 28 червня, 11:00 - Книжкова виставка та вікторина «Чи знаєте ви Конституцію України?» - Бібліотека імені М.Реріха
• 28 червня, 12:00 - Тематичні Поетичні читання - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 28 червня - Тематична виставка, перегляд документальної стрічки «Конституція: історія створення» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 28 червня - Книжковий огляд «Права людини: просто про головне» - Бібліотека «Солом’янська»
• 28 червня - Виставка-інсталяція «Роль Конституції у забезпеченні прав і свобод громадян» - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 29 червня - Читацький клуб. «Ми відповідальні за тих, кого приручили» - обговорення цитат та сенсів «Маленького принца» - БСЧ імені О.Гончара

Як створити сім'ю патронатного вихователя

Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання й реабілітація дитини в родині патронатного вихователя. Він здійснюється в період подолання дитиною та її батьками складних життєвих обставин.

Дитина може перебувати під патронатом від 3 до 6 місяців (у деяких випадках - понад 6 місяців). Надалі для дитини має бути прийнято рішення про її: повернення до біологічної сім’ї, усиновлення або влаштування у прийомну сім’ю.

Однак перш ніж оформити патронат над дитиною потрібно пройти первинний відбір, навчання та утворити патронатну родину.

Хто може стати патронатним вихователем, куди звертатися та які документи потрібні - розповідаємо в картках.

Якщо потрібна індивідуальна правова консультація, звертайтеся до системи надання Безоплатна правнича допомога.

Юристи допоможуть розібратися конкретно у вашій ситуації.

Телефонуйте 0 800 213 103

День боротьби за права кримськотатарського народу: пам’ять, гідність, право на Батьківщину

18 травня Україна вшановує День боротьби за права кримськотатарського народу - дату, що нагадує про одну з найтрагічніших сторінок ХХ століття та про незламність народу, який продовжує відстоювати свої права, культуру й свободу.

Саме 18 травня 1944 року радянський тоталітарний режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар із Криму. За кілька днів сотні тисяч людей були примусово вивезені до віддалених районів Середньої Азії, Уралу та Сибіру. Людей позбавляли домівок, майна, права говорити рідною мовою, зберігати власну культуру та жити на історичній Батьківщині. Тисячі загинули в дорозі та в перші роки заслання через голод, хвороби й нелюдські умови.

Сьогодні депортацію кримськотатарського народу офіційно визнано геноцидом. Для України це питання сучасної правової та гуманітарної відповідальності. Після окупації Криму у 2014 році кримські татари знову зіткнулися з переслідуваннями, незаконними арештами, обшуками, тиском на громадських активістів, журналістів і релігійні громади.

Кримськотатарський народ став символом стійкості у боротьбі за право бути собою, жити на своїй землі та зберігати національну ідентичність. Важливу роль у цьому відіграє Меджліс кримськотатарського народу - представницький орган, діяльність якого російська окупаційна влада заборонила у Криму всупереч нормам міжнародного права.

У цей день особливо важливо говорити про права людини, право народів на самовизначення, захист культурної спадщини та неприпустимість політичних репресій. Пам’ять про депортацію кримських татар є застереженням для світу: злочини тоталітарних режимів не мають бути забуті чи виправдані.

Боротьба кримськотатарського народу триває й сьогодні - у правовому полі, у культурі, в інформаційному просторі, на міжнародних майданчиках і в лавах захисників України. Це боротьба за право жити вільно на рідній землі, за збереження історичної пам’яті та за майбутнє Криму як частини демократичної України.

Просвітницька зустріч «Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно»

7 травня в Центральній бібліотеці Солом'янки імені Григорія Сковороди (вул. Освіти, 14а) відбулася просвітницька зустріч «Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно», організована спільно з Благодійним фондом «Рокада». Захід провели психологиня Іванна та соціальна працівниця Інна - фахівчині мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства за підтримки UNFPA.

Під час зустрічі учасники та учасниці говорили про одну з найгостріших проблем сучасного суспільства - насильство у стосунках та способи його розпізнавання. Фахівчині наголосили: аб’юз - це не «складний характер» і не «сімейна справа», а форма насильницької поведінки, побудована на контролі, приниженні, маніпуляціях та порушенні особистих кордонів.У доступній та структурованій формі присутні дізналися про:

• види, причини та механізми насильства
• перші прояви психологічного тиску
• ознаки того, що людина поруч може зазнавати насильства
• способи підтримки постраждалих
• можливості анонімної та дистанційної перевірки стосунків на наявність ознак аб’юзу
• алгоритм дій для свідків і потерпілих
• контакти служб, де можна безкоштовно отримати допомогу

Окрему увагу під час тренінгу приділили важливій темі: як відрізнити конфлікт від насильства. Адже саме нерозуміння цієї межі часто заважає людині вчасно звернутися по допомогу або підтримати тих, хто її потребує.

Такі зустрічі сприяють формуванню культури небайдужості, безпеки та поваги до людської гідности. Вони допомагають усвідомити: насильство ніколи не є нормою, а допомога існує.

Наступна зустріч відбудеться вже у червні. Запрошуємо долучатися до розмови про важливе.

Рівність без бар’єрів: права людини — без винятків

5 травня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю. І це не про символічні жести чи формальні згадки в календарі, а про щоденну відповідальність держави, громад і кожного з нас - забезпечити рівні права, гідність і повноцінну участь усіх людей у житті суспільства.

Сучасний підхід до теми інвалідності ґрунтується на принципі: бар’єри створює не людина, а середовище. Саме тому вживаємо коректну термінологію — «особи з інвалідністю», а не застарілі чи стигматизуючі визначення. Це є відображенням поваги до людської гідності.

Ключовим міжнародним документом у цій сфері є Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Вона закріплює право кожної людини на освіту, працю, доступ до інформації, участь у культурному та громадському житті - без дискримінації. Україна ратифікувала Конвенцію, взявши на себе зобов’язання формувати безбар’єрне суспільство.

Безбар’єрність - це не лише пандуси чи ліфти. Це:

• фізична доступність (простори, транспорт, інфраструктура)
• інформаційна доступність (зрозуміла мова, альтернативні формати, цифрові сервіси)
• соціальна та освітня включеність
• толерантна комунікація без упереджень

Особливої уваги потребує подолання прихованої дискримінації, коли людина формально має права, але фактично не може ними скористатися через бар’єри у середовищі або ставленні.

Для бібліотек як відкритих публічних просторів це питання має стратегічне значення. Бібліотека - це:

• простір рівного доступу до знань
• середовище, де формується культура поваги й інклюзії
• майданчик для просвітницьких ініціатив щодо прав людини

Сьогодні важливо не тільки говорити про права осіб з інвалідністю, а й системно впроваджувати рішення: адаптувати послуги, розвивати цифрову доступність, навчати персонал коректній комунікації, залучати громаду до діалогу.

Рівність починається не з декларацій - вона починається з практики. І кожен крок у напрямку безбар’єрності - це крок до суспільства, в якому права людини справді універсальні.

Гаряча лінія Офісу Омбудсмана України

Запрацював короткий номер «гарячої лінії» Офіс Омбудсмана України - 1678.

Тепер звернутися за допомогою щодо захисту ваших прав стало ще простіше та швидше.

Попередній номер «гарячої лінії» - 0 800 50 17 20 продовжує працювати у звичному режимі. Наразі триває перехідний період, щоб всі заявники могли обрати зручний для себе спосіб зв’язку.

Булінг — не «гра», а порушення прав: чому мовчання стає співучастю

Сьогодні, у межах міжнародних ініціатив протидії насильству серед дітей, важливо говорити про булінг як про системне порушення прав дитини. Зокрема, прав, гарантованих ООН у Конвенції ООН про права дитини: на гідність, безпеку та захист від будь-яких форм насильства.

Булінг - це не конфлікт і не «дитячі жарти». Це цілеспрямоване, систематичне насильство, яке має юридичні наслідки.

Факти, які варто усвідомити

Останні дані в Україні свідчать про тривожну тенденцію:

• Щодня щонайменше 2 дитини офіційно визнаються жертвами булінгу в закладах освіти (за даними Національної поліції України).
• У 2025 році кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зросла на 55%.
• 61% підлітків стикаються з ігноруванням та соціальною ізоляцією - формою психологічного насильства, яку часто недооцінюють.
• Кожна четверта дитина зазнає фізичного насильства або кібербулінгу.
• За оцінками дослідників, до 40% підліткових самогубств пов’язані з тривалим цькуванням.

Ці цифри - не статистика «десь там». Це реальність, у якій мовчання дорослих і байдужість однолітків стають частиною проблеми.

«Ефект спостерігача»: відповідальність кожного

У 85% випадків булінг відбувається у присутності свідків. Водночас дослідження показують:

просте втручання - фраза на кшталт «припини це» - зупиняє цькування протягом 10 секунд у половині ситуацій.

Це означає, що свідок - не нейтральна сторона. Його позиція визначає, чи триватиме насильство.

Правовий вимір: що варто знати

В Україні булінг визначено на законодавчому рівні та передбачає відповідальність:

• адміністративну - для кривдників і їхніх батьків
• дисциплінарну - для працівників закладів освіти у разі бездіяльності
• обов’язок закладів освіти реагувати та фіксувати випадки цькування.

Ігнорування проблеми - це не нейтралітет, а порушення обов’язку захисту дитини.

Новий ризик: AI-булінг

У 2025 році загострилася нова форма насильства - використання штучного інтелекту для створення фейкових зображень і відео (deepfake) з метою приниження.

Це змінює саму природу булінгу:

• він стає анонімним
• поширюється миттєво
• має тривалий цифровий слід

Розмова з дітьми про цифрову безпеку сьогодні - не опція, а необхідність.

Булінг існує там, де є тиша, страх і відсутність реакції.

Натомість правова обізнаність, своєчасне втручання та підтримка - це інструменти, які реально змінюють ситуацію.

У цій темі не існує «чужих дітей» чи «чужих проблем». Є лише спільна відповідальність - за безпечне середовище, у якому гідність не потребує захисту, бо не порушується.

Просвітницька зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно"

7 травня о 16:00 Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди запрошує на просвітницьку зустріч "Аб’юз: де отримати допомогу безкоштовно".

Її проведуть фахівці мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від гендерно зумовленого та домашнього насильства Благодійний фонд «Рокада» за підтримки UNFPA.

Під час зустрічі присутні навчаться розпізнавати аб’юз та будь-які його різновиди. А ще отримають необхідну інформацію та чіткі алгоритми дій, до яких слід вдаватися в тій чи іншій ситуації.

Окрім того, ви зможете обговорити з представниками фонду "Рокада" будь-яку суміжну проблему, що вас хвилює, і навіть разом запланувати на цю тему одну з наступних зустрічей в нашій бібліотеці.

Приходьте, почуєте багато корисного!

Свобода преси як тест держави: український контекст

Фото: Нацрада

3 травня світ відзначає Всесвітній день свободи преси - дату, що фіксує одну з базових умов демократичного суспільства: право на вільне збирання, поширення та отримання інформації. Вона була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році на підтримку принципів Віндгуцької декларації, яка наголошує: незалежні, плюралістичні медіа - це не додаток до демократії, а її інфраструктура.

Свобода преси має чітке правове підґрунтя. Вона закріплена у статті 19 Загальної декларації прав людини та конкретизується у національних законодавствах. В Україні ці принципи гарантує, зокрема, стаття 34 Конституції України, яка передбачає право кожного на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас свобода преси не є абстрактною категорією, її реальний стан щороку вимірюють міжнародні організації. За даними Reporters Without Borders, які публікують Індекс свободи преси, ситуація у світі залишається напруженою: дедалі більше держав демонструють ознаки системного тиску на журналістику - від економічного впливу до прямих репресій.

Український контекст: між правом і війною

Для України питання свободи преси сьогодні має подвійний вимір - правовий і безпековий. З одного боку, держава зберігає нормативні гарантії свободи слова та розвиває медіареформи. З іншого - повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією, суттєво трансформувала інформаційний простір.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну журналісти працюють в умовах підвищеного ризику. Зафіксовані випадки загибелі та поранення медійників, руйнування редакцій, цілеспрямовані атаки на телекомунікаційну інфраструктуру. Водночас Україна стала об’єктом масштабної дезінформаційної кампанії, що вимагає від держави і суспільства додаткових механізмів захисту інформаційного простору.

У цих умовах виникає складний баланс: між свободою слова і потребою у національній безпеці. Зокрема, діють обмеження, пов’язані з воєнним станом - регулювання доступу до інформації про військові об’єкти, координація єдиного телемарафону, питання акредитації журналістів у зоні бойових дій. 

Попри виклики, українські журналісти демонструють високу стійкість і професійність. Саме вони забезпечують інформування громадян, документування воєнних злочинів, що має значення для міжнародного правосуддя та історичної пам’яті.

Свобода преси як індикатор майбутнього

Всесвітній день свободи преси - це своєрідний тест на їхню реальну дієвість. Для України сьогодні це питання безпосередньо пов’язане з європейським вектором розвитку, довірою до інституцій та здатністю протистояти інформаційним загрозам.

Свобода слова не є сталою величиною, вона потребує постійного захисту, професійних стандартів і відповідальності. У воєнний час це особливо помітно: саме якісна журналістика стає одним із ключових інструментів стійкості суспільства.

Шлюб онлайн в Україні

Цифровізація сфери державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) є одним із ключових пріоритетів Міністерства юстиції України.

Протягом трьох місяців 2026 року в Україні 46% українців надали перевагу онлайн формату реєстрації. Такі показники підтверджують ефективність цифрових інструментів та високий суспільний запит на зручні, мобільні та швидкі державні послуги.

З огляду на актуальність послуги, Мін’юст підготував відповіді на найпоширеніші запитання щодо онлайн-реєстрації шлюбу.

Гортайте слайди, щоб дізнатися більше.

кладніше: https://is.gd/u8gfbs