неділя, 4 грудня 2022 р.

Трудовий стаж: як підтвердити в умовах бойових дій

Інколи зустрічаються випадки, коли людина досягла пенсійного віку, але не може надати документи про трудовий стаж. Причиною цього може бути пошкодження, втрата або знищення трудової книжки. Крім того, цей документ, в якому відображується трудовий стаж майбутнього пенсіонера, може перебувати на тимчасово окупованій території. Важко передбачити – чи можна буде взагалі колись отримати трудову книжку. Що робити в такому випадку? Як підтвердити власний трудовий стаж?
Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 27.09.2022 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1058 (набрала чинності з 28.09.2022 – дата публікації в Урядовому Кур’єрі) внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Оскільки внесено багато технічних та уточнюючих змін, то зупинимося саме на основних:
  • Час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, або досяг 80-річного віку, встановлюється на підставі інформації про отримання допомоги, компенсації за догляд за такою особою, одержаної органами Пенсійного фонду України від органів соціального захисту населення, або акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду.
  • Додано норму про те, що стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на вище зазначених територіях, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Трудові книжки: оцифрований стаж

Як відомо, стаж – один з критеріїв призначення пенсії. Якщо його не вистачає, необхідно або набувати недостатні роки, працюючи, або докупити шляхом добровільної участі в системі загальнообов’язкового соціального страхування. Оцифруванню паперової трудової книжки приділяється особлива увага - це сприяє збереженню даних в електронному вигляді. Електронні документи простіше зберігати, пересилати, робити з них копії, завдяки цьому інформація обробляється в найкоротші терміни.

Відправляючи трудову книжку для оцифрування, ви можете бути впевнені, що дані збережуться та будуть використані за призначенням. В Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві виконують роботу з оцифрування три відділи з формування електронних трудових книжок управління інформаційних систем та електронних реєстрів. Після оцифрування трудової книжки дані надійно зберігаються в електронному вигляді в Реєстрі застрахованих осіб. Власник може переглянути електронну трудову книжку та кількість набутого стажу, з урахуванням оцифрованої трудової книжки, в своєму особистому кабінеті на порталі електронних послуг ПФУ – https://portal.pfu.gov.ua

понеділок, 21 листопада 2022 р.

Інформація про діяльність Консультаційного центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Консультаційний центр надає підтримку громадянам України у режимі онлайн та офлайн щодо
:
  • роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію;
  • отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;
  • встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;
  • заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;
  • інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.
Тут ви можете повідомити:
  • про дитину, яка загубилася;
  • про злочин, скоєний проти дитини;
  • якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
  • якщо вам відомі факти депортації дитини;
  • про примусову зміну громадянства та документів дитини;
  • про інші порушення прав дитини під час війни.
В режимі онлайн:
0800-50-17-20 (безкоштовно) 044-299-74-08 (для дзвінків із-за кордону) hotline@ombudsman.gov.ua

В режимі офлайн під час особистого звернення:
понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00
пʼятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,
вихідні дні — субота, неділя
Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

Додатково надаються консультації: через портал «Діти війни» — сайт: https://childrenofwar.gov.ua/

середа, 16 листопада 2022 р.

Права громадян щодо сплати за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану

Роз'яснення стосовно сплати за житлово-комунальні в умовах війни

Проблемне питання
До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) надходять звернення громадян, у тому числі від внутрішньо переміщених осіб, та осіб, які тимчасово перемістилися за кордон, про надання роз’яснень з питань оплати за житлово-комунальні послуги, якщо вони не проживають у будинку (квартирі), у зв’язку із його пошкодженням (руйнацією) або його знаходженням на тимчасово окупованій військами Російської Федерації територіях України.
В окремих своїх зверненнях громадяни повідомляють, що після залишення своїх помешкань вони відповідно припинили оплачувати комунальні послуги.
Під час моніторингу засобів масової інформації Уповноваженим виявлено повідомлення, що деякі громадяни, в яких повністю зруйноване (пошкоджене) внаслідок бойових дій житло, продовжують отримувати платіжні документи на сплату комунальних послуг.

Нормативно-правова база
1. Закони України:
  • «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон № 2189) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text
  • «Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 2456-IX (далі – Закон № 2456) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text
2. Постанови Кабінету Міністрів України:
  • від 5 березня 2022 р. № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі – Постанова № 206) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-п#Text
  • від 5 червня 2019 р. № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості» (далі – Порядок № 482) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-п#Text
3. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.03.2022 № 61 «Про внесення зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2022 р. за № 360/37696 (далі – Наказ № 61) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0360-22#Text

Щодо питання нарахування та оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон № 2189.
За вимогами статті 12 Закону № 2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Ціна послуги, порядок оплати послуги, права і обов’язки сторін, а також відповідальність сторін за порушення договору є істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги.
Отже, нарахування та оплата житлово-комунальних послуг здійснюється виходячи з умов договору про надання відповідних послуг, укладеного між споживачем та виконавцем/управителем багатоквартирного будинку, та вимог чинного законодавства.
Щодо нарахування плати за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) та послугу з управління багатоквартирним будинком споживачам, в яких було зруйновано житло.
У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і, відповідно, комунальні послуги та послуга з управління багатоквартирним будинком з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги не нараховується.
Щодо нарахування плати за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) та послугу з управління багатоквартирними будинками споживачам, що вимушено покинули свої домівки.

Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII
Згідно із статтею 7 Закону № 2189 споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Таким чином, споживачі, які тимчасово залишили свої домівки, можуть скористатися своїм правом за умови надання виконавцю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, поводження з побутовими відходами заяви та довідки з тимчасового місця проживання, лікування, проходження військової служби, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З метою оперативної комунікації, споживачі можуть надсилати відповідні заяви на адресу виконавців за допомогою засобів електронного зв’язку.
Споживачі, які вимушено покинули свої домівки, можуть ознайомлюватися із процедурою оплати послуг на вебсайтах підприємств (виконавців послуг).
Відповідно до статті 8 Закону № 2189 виконавець комунальної послуги зобов’язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, а також інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.
Більшість підприємств (виконавців послуг) передбачають для своїх споживачів можливість користуватися особистим кабінетом, з допомогою якого можна слідкувати за усіма процесами, що відбуваються з рахунками, оплачувати та завантажувати історію оплат, сформувати довідку про стан особового рахунку, оформити розсилку електронних квитанцій та дізнатися про те, як здійснюється нарахування за надану послугу.

Важливо!
Положення статті 7 Закону № 2189:
  • не поширюється на випадки коли у споживача наявні прилади обліку води, оскільки у такому випадку обсяг спожитих послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води фіксується згідно із показниками приладів обліку (відповідно і нараховується оплата за ці послуги). При цьому, наказом № 61 внесено зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, визначивши особливості розподілу комунальних послуг під час дії воєнного стану в Україні, зокрема застосування коригуючого коефіцієнту, що враховує зміну споживання та надання комунальних послуг в населеному пункті на період дії воєнного стану;
  • не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення чи квартира) опалювалися (послуга з постачання теплової енергії надавалася);
  • не стосується послуги з управління багатоквартирним будинком, оскільки оплачуючи дану послугу власники (співвласники) беруть участь в утриманні спільного майна, що їм належить, та зобов’язанні згідно із законодавством відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку. Споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем для відповідного будинку.
Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком № 482.
За наявності спірних питань необхідно звертатися безпосередньо до виконавця послуги/управителя багатоквартирного будинку (сторони договору про надання відповідної послуги) або ж органу місцевого самоврядування, на території якого надаються ці послуги.
Щодо стягнення заборгованості, нарахування громадянам штрафів чи пені за невчасну оплату комунальних послуг, а також припинення надання таких послуг в умовах воєнного стану.

Постановою № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
  • нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
  • припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Постанова Уряду № 206 застосовується з 24 лютого 2022 року

Також Верховною Радою України прийнято Закон № 2456, яким передбачено, що у період дії воєнного стану зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

середа, 28 вересня 2022 р.

План заходів Бібліотек Солом'янки правової тематики в жовтні

5-23 жовтня Тематична інформаційна викладка «Децентралізація державного управління в Україні» / ЦРБ імені Ф.Достоєвського
9 жовтня Інформування «Демократія – свобода чи відповідальність?» / бібліотека «Солом’янська»
10 жовтня День інформування «Народовладдя – це представницька демократія» / БСЧ імені М.Лермонтова
11 жовтня Вікторина «Європейська хартія місцевого самоврядування» / БСЧ імені О.Гончара
11 жовтня Тематична книжкова виставка «Творець вікопомного документа» до 350-річчя від дня народження Пилипа Орлика / бібліотека «Солом’янська»
16 жовтня Інформування «Суспільство та демократія» до Європейського тижня місцевої демократії / бібліотека імені І.Світличного
19 жовтня Просвітницька акція «Вчимося бути відповідальними» до Дня відповідальності людини / бібліотека імені І.Багряного
19 жовтня Інформування «Моральний заповіт Б. Гаврилишина» / бібліотека імені О.Новікова-Прибоя
19 жовтня День інформування «Мистецтво жити від Богдана Гаврилишина» до Дня відповідальності людини / бібліотека імені Є.Гуцала
19 жовтня Інформування «Відповідальна людина – міцна держава» / бібліотека імені М.Реріха
20 жовтня Виставка-досьє «Державотворча діяльність Пилипа Орлика» до 350-річчя від дня народження українського гетьмана / бібліотека №13
21 жовтня Тематична виставка, інформування «Коло співдружності Об’єднаних націй» до Міжнародного дня ООН / бібліотека №13
21 жовтня Суспільне інформування «Вирвані з коренем» / бібліотека «Преображенська»
24 жовтня Інформування «Ми, народи Об’єднаних націй» до Міжнародного дня ООН / бібліотека №11
24 жовтня Інформування «Організація Об’єднаних Націй на захисті прав людини» до Дня ООН / бібліотека імені М.Реріха

неділя, 3 липня 2022 р.

NO SMOKING FRIENDLY. Нові норми бездимного законодавства: що й де заборонено курити з 11 липня 2022 року

Війна спровокувала підвищення рівня стресу серед українців. А це призводить до ризикованої поведінки, у тому числі збільшення споживання тютюну. І в контексті цього доречно нагадати про ризики пасивного куріння та вдихання вторинних аерозолів. Згідно з даними ВООЗ, глобальна тютюнова епідемія щороку вбиває понад 1 мільйон людей у світі та близько 13 000 українців, які не є курцями та помирають через хвороби, спричинені вторинним тютюновим димом.
Чи відомо вам, що 85% тютюнового диму неможливо відчути на запах та побачити? А чи знаєте ви, що навіть якщо провітрити накурене приміщення, то небезпечні сполуки нікуди не зникають? Вони осідають на меблях і стінах і все ще мають токсичний вплив на здоровʼя людей. А вдихання вторинного тютюнового диму є особливо небезпечним для дітей і може спричинити астму, бронхіт, пневмонію чи хвороби серця.

Подібно до сигарет, електронні пристрої для куріння генерують бічні, або вторинні аерозолі — тобто те, що курець видихає в навколишнє середовище. Вторинний аерозоль містить ацетальдегіди та формальдегіди, летючі органічні речовини, нікотин та важкі метали, які мають токсичний вплив на здоровʼя людини. До того ж нікелю і хрому в такому аерозолі більше, ніж у димі від звичайних сигарет.

ВООЗ наголошує: не існує безпечного рівня впливу вторинного аерозолю як електронних сигарет, так і тютюнових виробів для нагрівання.
У грудні 2012 року набули чинності зміни до Закону №2899–IV щодо розширення переліку місць, де заборонено вживати тютюнові вироби. Зміни до законодавства призвели до значного скорочення вживання тютюну в наступні роки, а також зменшення кількості випадків, коли люди піддаються впливу вторинного тютюнового диму.
Сучасним викликом є куріння е-сигарет і кальянів попри законодавчу заборону їх вживання, а також агресивне пропагування тютюновою індустрією повернення вживання тютюну в громадські приміщення завдяки електронним пристроям для куріння.

Доведено, що безпечного куріння не існує. Це — аксіома. А переважна більшість пасивних курців змушені дихати тютюновим димом та вторинними аерозолями проти своєї волі. Як у такому випадку захистити себе та своїх рідних від небезпечних сполук, які курці випускають у повітря?

НОВИЙ АНТИТЮТЮНОВИЙ ЗАКОН ЗАХИЩАЄ ВАШЕ ПРАВО НА БЕЗДИМНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
16 грудня 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1978–IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну». Норми Закону спрямовані на зменшення привабливості тютюнових виробів, захист від впливу вторинного тютюнового диму, викидів від електронних сигарет та аерозолю тютюнових виробів для нагрівання в публічних приміщеннях тощо.

Серед основних нововведень Закону №1978–IX можна виділити такі:
  • заборона куріння пристроїв для нагрівання у всіх місцях, як це вже є із сигаретами та електронними сигаретами (зокрема школи, лікарні, заклади харчування, робочі місця), розширення переліку місць, де куріння заборонено;
  • запровадження медичних попереджень на пачках електронних сигарет та рідин до них, а на сигаретах медичне попередження збільшиться до 65 % від розміру упаковки;
  • заборона продажу сигарет зі смаками та ароматами (фруктів, ягід чи солодощів) — наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння;
  • заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них, пристроїв для нагрівання тютюну.
Розглянемо детальніше, які додаткові правила запроваджуються щодо захисту бездимного середовища, зокрема, для курців, для суб’єктів господарювання та некурців.

NO SMOKING FRIENDLY. ДЯКУЮ, ЩО НЕ КУРИТЕ!
Пояснення для курців
З 11 липня 2022 року Законом України запроваджуються додаткові правила щодо захисту бездимного середовища, зокрема заборонено куріння, вживання та використання:
  • пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння;
  • трав’яних виробів для куріння;
  • предметів, пов’язаних із їх вживанням;
  • тютюнових виробів;
  • кальянів;
  • електронних сигарет.
Куріння електронних пристроїв для нагрівання тютюну стає заборонено на рівні із сигаретами, кальянами та е-сигаретами у визначених Законом громадських місцях.

Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану онлайн

Міністерство культури на інформаційної політики надає інформацію як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану:
  • за Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
  • у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: https://bit.ly/3iorbkE;
  • у месенджерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html;
  • у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: https://cabinet.legalaid.gov.ua/;
  • від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайнконсультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»: https://t.me/Non_Violence_Bot;
  • правові консультації також можна переглянути на довідковоінформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», що розміщена за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua.
Для отримання безоплатної правової допомоги в умовах воєнного стану офлайн необхідно звернутися до бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: https://bit.ly/bpd_buro.

четвер, 30 червня 2022 р.

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

Шановні мешканці району, користувачі бібліотек, всі зацікавлені громадяни!

З 01 липня 2022 року до 01 вересня 2022 року триває громадське обговорення перейменування трьох бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Заклади, які пропонуються перейменувати:
  1. Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  2. Бібліотека сімейного читання імені М. Лермонтова Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  3. Публічна бібліотека імені О. Новікова-Прибоя Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Назви, що пропонуються для перейменування закладів:
  1. Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  2. Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  3. Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Обгрунтування пропозиції:

У час, коли Російська федерація розпочала повномаштабну геноцидну війну проти українського народу, зміна назв з "Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського" на "Центральна районна бібліотека імені Г.Сковороди", бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова на бібліотеку сімейного читання імені Ігоря Шамо, публічної бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на публічну бібліотеку імені Михайла Слабошпицького сприятиме звільненню української культури від ідеологічної спадщини країни-агресора, припиненню популяризації російської літератури в Україні, обмеженню присутності Російської Федерації в українському гуманітарному просторі.

Разом з тим, нові назви бібліотек сприятимуть формуванню національної свідомості українського народу, посилять сприйняття української літературної та мистецької спадщини, яка є надбанням світової культури.

ДОВІДКОВО:

Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) – російський письменник, українофоб. Вважав Російську імперію найвеличнішою державою, а російську літературу – провідною літературою світу. У свої працях описував російський народ як «спадкоємця цілого світу», прагнув «всеєднання слов'ян під крилом Росії» і вважав, що «треба, щоб політичне право і першість великоросійського племені над усім слов'янським світом відбулася остаточно і вже беззаперечно» Джерело: «Воспоминания и исследования о творчестве Ф. М. Достоевского» Александров М. А., Авсеенко В.Г., Алчевская Х.Д., и др. – 2015 - 367 ст.

Григорій Сковорода — видатний український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився 3 грудня 1722 року, провів дитячі роки у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область) у родині спадкових козаків. З 16-ти років навчався у Києво–Могилянській академії, єдиному вищому навчальному закладі на теренах України, де вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку мову. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 році викладав поетику та етику в Переяславському колегіумі, в 1759−1764 роках — в Харківському колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1769 року до кінця життя залишався мандрівним учителем.
Розвинув та підніс на один рівень з тогочасними західноєвропейськими зразками українську культуру. Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні Харківського університету.
Один з основоположників екзистенційної традиції в історії світової філософії та мистецтва. Автор збірок "Сад божественних пісень" та "Байки харківські".
У 2022 році Україна відзначає 300 років з дня народження Сковороди.
Сьогодні, коли наша свобода вкотре під загрозою, його філософія залишається такою ж актуальною, як і у XVIII сторіччі, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто перш за все знайти внутрішню свободу, яка додасть нам сили, стійкості до будь-яких зовнішніх викликів.

Новіков-Прибой Олексій (1877 -1944) – російський радянський прозаїк-мариніст, лаурет Сталінської премії. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Слабошпицький Михайло Федотович (1946−2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, Шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року − виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал».
Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, лауреат дев’яти літературних премій (зокрема і Національної премії імені Тараса Шевченка) , організатор першого Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Твори М. Слабошпицького входять до шкільної програми.

Лермонтов Михайло Юрійович (1814 -1841) – російський поет. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Шамо Ігор Наумович (21 лютого 1925, Київ — 17 серпня 1982, Київ) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Києва, автор пісні "Києве мій", що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України.

Суб'єкт, який вніс пропозицію щодо перейменування бібліотеки: трудовий колективи Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотек, представників органів місцевої влади, колективу Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Дата громадського обговорення: 05 вересня 2022 року об 11:00

Місце проведення: Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

Подання пропозицій та зауважень:
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначених бібліотек подаються у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові, домашньої адреси та контактного номеру телефону особи, яка їх подає, до 29 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, або електронною поштою на e-mail: library1@ukr.net

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації з питань, що винесено на громадське обговорення, можна отримати звернувшись на e-mail: library1@ukr.net

Особа вдповідальна за організацію та проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Іванна Щербина, т. (068) 372−37−96

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек.

середа, 29 червня 2022 р.

Заходи Бібліотек Солом'янки з нагоди Дня Конституції України

«Сила закону – сила держави» - заходи до Дня Конституції України:

середа, 15 червня 2022 р.

Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації

Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України у коаліції з ГО «Асоціація вчених – внутрішньо переміщених осіб» та Українським координаційним центром з підвищення правової освіти населення на базі Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ, створеного за підтримки офісу Ради Європи в Україні реалізують програмну ініціативу «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації».

У межах цієї програмної ініціативи планується надавати безоплатну консультаційно-правову підтримку співробітникам переміщених українських закладів вищої освіти і наукових установ, які постраждали внаслідок агресії російської федерації (реалізація вже триває).

Консультації надаватимуть висококваліфіковані правники, вчені та практики.

Для надання консультації потрібно надіслати лиcта на скриньку: uccplec@gmail.com (у темі листа вказати: «Правова підтримка»).
Консультації надаватимуться за чергою.
Координатори програмної ініціативи «Правова підтримка співробітників переміщених закладів вищої освіти та наукових установ України, які постраждали внаслідок агресії російської федерації»:
  • від Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України – директор Інституту, член-кореспондент НАН України Володимир Уcтименко;
  • від Ресурсного Центру соціально-правової та професійної підтримки співробітників переміщених ЗВО/наукових установ – керівник Центру, доктор юридичних наук Тетяна Гудіма;
  • від Українського координаційного центру з підвищення правової освіти населення – виконавчий директор, кандидат юридичних наук Антон Cошников.

вівторок, 7 червня 2022 р.

Охорона праці в умовах воєнного стану

За весь час незалежності в Україні травмувалися 925 тисяч 395 людей, з яких загинули – 33 тис. 123. Навіть в формі статистики ці цифри вражають. Але ж за кожною – долі людей та їх сімей.

У 2022 році Міжнародна організація праці визначила тему Всесвітнього дня безпеки та здоров’я на роботі – «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я». Проте війна в Україні розставила свої акценти в охороні праці, в яких слово «безпека» набуло нових значень.

В умовах війни тисячі підприємств, незважаючи на безпекові ризики, продовжують працювати. Їхня робота є основою економічної стабільності України і як ніколи важлива.
Проте праця під час воєнного стану пов’язана з великою кількістю нових, в тому числі смертельно небезпечних, ризиків. Україна несе великі втрати в цій війні і вони збільшуються також внаслідок загибелі працівників на робочих місцях.
В середньому щодня під час виконання трудових обов’язків у нашій країні гине три працівники. Половина з них – внаслідок бойових дій.
Загальна кількість потерпілих внаслідок поранень, отриманих під час виконання трудових обов’язків через бойові дії та їх наслідки, становить 147 працівників (що складає більше половини від загальної кількості потерпілих), з яких 67 – зі смертельним наслідком (що складає майже половину від загальної кількості загиблих).

Основними подіями, що призвели до нещасних випадків, були бомбардування ворожою авіацією, ракетні обстріли та мінно-осколкові поранення.
За всіма нещасними випадками Держпраці проводяться спеціальні розслідування.

З метою зниження ризиків загибелі та травмування працівників внаслідок бойових дій Держпраці спільно з іншими заінтересованими органами, соціальними партнерами та органами місцевого самоврядування проводять активну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців та працівників щодо вимог законодавства з питань охорони праці в умовах воєнного стану та навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях для збереження життя і здоров’я під час виконання своїх трудових обов’язків.

Памятайте! Безпека не буває зайвою! Найвищою цінністю є людське життя!