Послуги поштових операторів

Поштові послуги давно стали звичною частиною нашого життя. Проте, крім беззаперечної зручності, існують певні ризики як для користувачів зазначених послуг, так і для їх надавачів. Давайте разом розберемось, як чинне законодавство захищає споживача в такому випадку.

Відповідно до Статті 32 Закону України «Про поштовий зв’язок» за невиконання чи неналежне виконання послуг оператори поштового зв’язку несуть перед користувачами таку відповідальність:

• за повну втрату реєстрованих поштових відправлень без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості такої послуги;
• за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення без оголошеної цінності - відшкодування вартості послуги поштового зв’язку пропорційно до маси втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру ціни (тарифу) за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
• за повну втрату реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - відшкодування збитків у розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги;
• за часткову втрату (пошкодження) реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю - повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуги поштового зв’язку та штраф у розмірі 50 відсотків вартості такої послуги. У разі відсутності опису застосовується норма абзацу третього цієї частини;
• за невиплату грошей за поштовим переказом, порушення строків пересилання поштового переказу - відповідно до закону;
• за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку;
• у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом - відшкодування у розмірі різниці плати за пересилання повітряним транспортом та плати за пересилання наземним транспортом та штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги поштового зв’язку.

Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

Проте варто пам’ятати, що оператор поштового зв’язку НЕ несе відповідальності за поштові відправлення, якщо:

• поштове відправлення підлягає вилученню, конфіскації або знищенню відповідно до закону;
• втрата або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, ураган, повінь тощо);
• нестача або пошкодження вкладення поштового відправлення сталися внаслідок порушення відправником встановлених законодавством обмежень щодо пересилання предметів та речей;
• поштове відправлення (поштовий переказ) видано (виплачено) адресату під розписку про одержання;
• заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об’єкта поштового зв’язку після спливу шести місяців з дня приймання такого поштового відправлення;
• поштове відправлення з оголошеною цінністю прийнято від відправника закритим, оболонка поштового відправлення, печатка чи пломба відправника не пошкоджені, а маса поштового відправлення відповідає масі, визначеній під час його приймання до пересилання.

У разі неможливості вручення адресатам поштові відправлення (поштові перекази) повертаються відправникам, крім випадків, якщо відправник під час оформлення поштового відправлення (поштового переказу) визначив інший порядок розпорядження поштовим відправленням (поштовим переказом).

Наголошуємо, якщо ви вважаєте, що ваші права споживача порушено - звертайтесь до Держпродспоживслужби або до її територіальних органів. Також нагадуємо, що споживач може звернутися за захистом своїх прав до суду.

Джерело: Держпродспоживслужба

Вагітні зможуть самостійно обирати час початку декретної відпустки

Відтепер вагітні жінки за власним бажанням можуть розпочати декретну відпустку пізніше 30 тижня вагітності!

Як було раніше?

Лікар з початком 30 тижня вагітності формував пацієнтці медичний висновок про тимчасову непрацездатність, і з цієї дати жінка мала йти у декретну відпустку.

Вагітна могла продовжити працювати за бажанням, але кількість днів відпустки зменшувалася пропорційно до кількості днів, які вона працює. Крім того, зменшувався і розмір допомоги з вагітністю та пологами, оскільки він обумовлений фактичною тривалістю відпустки.

Як буде зараз?

Вагітна жінка за власним бажанням зможе після 30 тижня вагітності визначити дату початку відпустки.

Якщо жінка бажає почати відпустку з 30 тижня – додатково нічого робити буде не потрібно.

Якщо ж вагітна висловить бажання продовжувати працювати – під час першого візиту до лікаря після початку 30 тижня вагітності вона має подати заяву лікареві, який веде її вагітність, із зазначенням дати, з якої має бути сформований МВТН.

Якщо пологи стануться до зазначеної в заяві дати, МВТН буде сформований з дати пологів.

Детальніше тут: https://bit.ly/3N3wXdt

Булінг

Булінг — це не просто бешкет чи пустощі у навчальному закладі. Це особлива форма взаємин, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії

Систематичні цькування, насмішки, бойкот, дезінформація, фізична розправа та псування особистих речей, що призводить до фізичної шкоди, приниження та постійного страху — карається законом!

Якщо ваша дитина, її друзі чи однокласники постраждали від таких дій, зверніться по допомогу:

• до адміністрації школи;
• до шкільного офіцера поліції, дільничного поліцейського чи працівника ювенальної превенції;
• на спецлінію 112;
• на Національну дитячу "гарячу лінію" 0800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних).

Шановні батьки, більше спілкуйтеся зі своїми дітьми, запитуйте, як пройшов їх день: не чекайте, коли це станеться з вашою дитиною — розкажіть про булінг та як його розпізнати.

Що таке Єдиний державний реєстр боржників?

Державний реєстр – це своєрідна база даних, де зібрано та систематизовано інформацію про кожного, хто має заборгованість по аліментах. У народі її називають «дошка ганьби». Саме так, адже до нього включені підприємства, що заборгували по виплаті заробітної плати, боржники по аліментах та інші.

Яка інформація про боржника вноситься до реєстру?

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному сайті Міністерства юстиції України.

У реєстрі можна знайти:

• ім’я, прізвище, по батькові боржника
• його дату народження

Якщо мова про юридичну особу – то в реєстрі міститься ідентифікаційний код особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

В обов’язковому порядку в реєстр вноситься інформація про найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посади посадової особи, яка видала виконавчий документ або дані приватного виконавця, контактну інформацію для зв’язку з ним.

Однією з функцій реєстру є запобігання відчуження боржниками майна.

Відповідно до букви закону, нотаріуси та інші державні реєстратори перед здійсненням будь-якої угоди з відчуження майна зобов’язані перевірити інформацію з Єдиного реєстру боржників.

У випадку, якщо в ході перевірки стане зрозуміло, що особа, яка звернулася до нотаріуса/реєстратора для проведення угоди, наприклад, відчуження нерухомого майна значиться у реєстрі боржників, нотаріус або реєстратор зобов’язаний відмовити у здійсненні реєстраційних дій та у той же день повідомити органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю про майно, з питань відчуження якого звернувся боржник.

Не пізніше наступного дня з моменту отримання повідомлення виконавець в обов’язковому порядку повинен прийняти рішення про накладення арешту на таке майно.

Крім проблемних питань, які можуть виникнути при спробі відчуження майна, не слід забувати і про те, що інформація внесена до реєстру є відкритою і може бути перевірена кредитором у разі необхідності отримання кредиту, а також роботодавцем при прийомі на роботу.

Перелік прав споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг

На сьогодні майже кожен громадянин України є користувачем послуг мобільного зв’язку та інтернету. Без цих послуг важко уявити життя сучасної людини, проте для досить часто виникають ситуації, коли «нарахування/списання» коштів стає несподіванкою для абонентів.

Держпродспоживслужба нагадує деякі пункти із переліку прав споживачів під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг, що передбачені Правилами надання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, а саме про права споживача на:

• безоплатне отримання від оператора, провайдера вичерпної інформації про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг;
• отримання від оператора, провайдера відомостей щодо наданих послуг;
• обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви;
• повернення від оператора, провайдера невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених послуг у випадках і порядку, визначених цими Правилами, а також договором приєднання щодо виконання благодійного телекомунікаційного повідомлення (у разі укладення такого договору);
• відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг;
• відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
• отримання відомостей щодо можливості та порядку відмови від замовленої телекомунікаційної послуги;
• оскарження неправомірних дій оператора, провайдера шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;

Разом з цим, інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 104 Закону України «Про електронні комунікації» умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

Пунктом 16 частини першої статті 107 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно), розшифруванню не підлягають.

Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства (стаття 122 Закону України «Про електронні комунікації»).

Якщо у вас є підстави вважати, що списання коштів сталося неправомірно, а претензії ігноруються суб’єктом господарювання, ви маєте право подати скаргу до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання.

Що робити, якщо потрапили у ДТП?

Насамперед варто з'ясувати, чи є травмовані під час пригоди. Якщо є, то необхідно викликати швидку і надавати допомогу постраждалим особам до приїзду лікарів. Якщо потерпілі відсутні — увімкніть аварійну сигналізацію на автомобілі та встановіть знак аварійної зупинки.

Не переставляйте автомобіль на інше місце. Транспортний засіб повинен залишатись на тому місці, де сталась ДТП, щоб поліцейські мали змогу з’ясувати всі обставини пригоди.

Телефонуйте до поліції за номером 102 та повідомте таку інформацію:

• точне місце, де трапилась дорожньо-транспортна пригода;
• чи є потерпілі (якщо є, то скільки і який їхній стан);
• марки та моделі автівок, які отримали механічні пошкодження.

Поки чекаєте приїзду поліції, встановіть свідків та очевидців події.

Якщо ДТП без потерпілих, то пригоду оформлятиме патрульна поліція, але якщо є потерпілі — на місце прибуде слідчо-оперативна група.

Ще один спосіб оформлення ДТП — скористатися європротоколом, але за умов, якщо:

• у ДТП відсутні травмовані та загиблі люди;
• наявна згода водіїв транспортних засобів, які стали учасниками аварії, щодо обставин ДТП;
• обидва водії мають чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
• у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
• сума збитків після ДТП не перевищує 80 000 грн.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених умов, виклик поліції є обов’язковим.

У Києві не дозволено розміщувати конструкції на парканах

У Києві не дозволено розміщувати конструкції на парканах!

Що гарніше - паркан, обплетений декоративним виноградом, чи рекламними банерами? Може з рекламою з надрукованим виноградом? Навряд чи якийсь із варіантів позитивно впливатиме на вигляд міста. За поточний рік наші демонтажники прибрали майже 2000 конструкцій на елементах огородження. В основному така реклама друкується на банерній тканині, яка є простою та дешевою у виготовленні, тому користується попитом у власників.

Нагадуємо, що за незаконне розміщення реклами, у тому числі на парканах, передбачена адміністративна відповідальність згідно 152 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення. На порушника накладається штраф у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, ФОП - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи сплачує роботодавець за вас страхові внески?

Перевірити це можна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України або у мобільному додатку "Пенсійний фонд".

Для цього:

1. Зайдіть на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України www.portal.pfu.gov.ua
2. Увійдіть в свій особистий кабінет, авторизувавшись зручним для вас способом: за допомогою кваліфікаційного електронного підпису (#КЕП), Дія.Підпис, системи GOV.ID або за логіном і паролем, який можна отримати в сервісному центрі територіального органу Фонду.
3. В особистому кабінеті оберіть розділ «Мій страховий стаж», щоб перевірити, скільки ви набули страхового стажу. Зверніть увагу! У цьому розділі відображаються відомості щодо страхового стажу, набутого у період з 1 січня 2004 року – дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким запроваджено поняття «страховий стаж».
4. Зайдіть в розділ «Моя заробітна плата», щоб побачити суми заробітної плати (доходу), на яку нараховано єдиний соціальний внесок (#ЄСВ).

Приїзд поліції на виклик щодо домашнього насильства: рекомендації для постраждалої особи

Про кожен факт домашнього насильства важливо повідомляти поліції, адже вони уповноважені зафіксувати правопорушення та допомогти постраждалій/-ому. Аби захистити себе, отримати необхідну інформацію та зібрати важливі докази, рекомендуємо у таких ситуаціях діяти за інструкцією.

✔ Розповідь про насильство має бути без присутності кривдника. Бажано спілкуватися із представниками поліції наодинці, щоб уникнути тиску та залякування.

✔  Якщо свідком домашнього насильства стала дитина, повідомте про це — поліція зобов’язана належним чином це зафіксувати.

✔ Окрім усної заяви про вчинення насильства, подайте детальну письмову заяву із обставинами події. Ви можете розповісти про все, що вважаєте за потрібне.

✔  Пам’ятайте, що за кожним фактом домашнього насильства уповноважений поліцейський має скласти оцінку ризиків вчинення домашнього насильства. Важливо дати відповідь на кожне запитання поліції. Якщо ж ви помітили, що поліцейський не планує проводити оцінку ризиків, попросіть про це, а у разі відмови повідомте, що плануєте написати скаргу. Якщо свідками стали діти, оцінка має бути складена і для них.

✔ За результатами оцінки ризиків уповноважений поліцейський може винести кривдникові терміновий заборонний припис, максимальний термін якого складає 10 днів. Наполягайте саме на максимальному терміні, а якщо кривдник/-ця порушить припис, зафіксуйте порушення та повідомте поліції.

✔ Запитайте у поліцейських про спеціалізовані заклади для постраждалих осіб у громаді. За потреби вас можуть скерувати туди.

✔ Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна психологічна підтримка, медична або правова допомога, скажіть про це поліцейським. Вони можуть надати необхідні контакти або викликати фахівців на місці.

✔ Уточніть номери телефону та адреси органа місцевого самоврядування, центру соціальних служб, служби у справах дітей, місцевого центру надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

✔  Запитайте та запишіть прізвища, ім’я та звання поліцейських, які приїхали на виклик, а також спосіб зв’язку з дільничим офіцером та ювенальним поліцейським (якщо є постраждала дитина).

Зберігайте цей допис та діліться інформацією з тими, кому вона може знадобитися!

Несплата аліментів: наслідки для батьків і дітей

Кожна дитина потребує батьківської турботи і догляду. У свою чергу кожен із батьків, окрім участі у вихованні дитини, має обов’язок утримувати її до повноліття.

Обов’язок не лише моральний, а й правовий.

Адже аліменти - це не тільки гроші, це майбутнє вашої дитини.

Наголошуємо! Воєнний стан не звільняє від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів.

До того ж, запровадження воєнного стану не встановлює будь-яких заборон для нарахування пені за прострочення сплати аліментів.

Отже, невиконання батьківських обов’язків та несплата аліментів - можете привести до штрафних санкцій.

Штраф накладається у відсотковому співвідношенні до сукупного розміру заборгованих платежів за певний період.

Отже:

• за 1 рік несплати аліментів – 20%;
• за 2 роки – 30%;
• за 3 роки – 50%.

Такі додаткові кошти дитина отримує у повному обсязі, оскільки такі фінансові нарахування є своєрідною компенсацією за вимушене очікування.

Якщо один з батьків не бере участі в утриманні та вихованні дітей, маєте право звернутись до суду з відповідним позовом.

Позови до боржника пред'являються в суд за місцем його проживання або перебування. Також можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Зауважимо, що боржники по аліментах у майбутньому не зможуть вимагати у старшому віці допомоги та аліментних платежів від дорослих дітей.

Довідково

Діти віком до 18 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, мають право на тимчасову державну допомогу.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

• відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
• місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Для її отримання необхідно звернутись до:

• Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій,
• виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
• Центр надання адміністративних послуг.

Якщо маєте додаткові питання, консультуйтесь у чатах-помічниках у Telegram:

http://t.me/centraljusticedvs_bot

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ

Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста та адвоката

Дитина може опинитися у контакті або у конфлікті з законом і потребувати захисту та/або представництва її інтересів у суді, перед іншими особами, державними органами, зокрема органами досудового розслідування.

Держава гарантує залучення адвоката за рахунок Державного бюджету України для представництва інтересів дітей, які є потерпілими, свідками кримінального правопорушення, підозрюваними, обвинуваченими у кримінальному провадженні.

Найкраще інтереси дитини у контакті / конфлікті з законом забезпечуються через:

• належний доступ до правової допомоги;
• правовий захист від обвинувачення;
• право дитини бути поінформованою та висловлювати свою думку;
• врахування думки дитини з урахуванням ступеню її зрілості при вирішенні питань, які стосуються її життя;
• нетравматичне опитування під час допиту та інших слідчих діях із застосування методології «Зелена кімната», «Барнахус»;
• відновне правосуддя та примирення на будь-якій стадії кримінального провадження, в т.ч. за допомогою медіації;
• інші спеціальні заходи, спрямовані на посилення захисту прав дітей.

Детальніше — у інформаційному буклеті «Право дітей на безоплатну правову допомогу»: https://bit.ly/3OYNr6t