✔ Розповідь про насильство має бути без присутності кривдника. Бажано спілкуватися із представниками поліції наодинці, щоб уникнути тиску та залякування.
✔ Якщо свідком домашнього насильства стала дитина, повідомте про це — поліція зобов’язана належним чином це зафіксувати.
✔ Окрім усної заяви про вчинення насильства, подайте детальну письмову заяву із обставинами події. Ви можете розповісти про все, що вважаєте за потрібне.
✔ Пам’ятайте, що за кожним фактом домашнього насильства уповноважений поліцейський має скласти оцінку ризиків вчинення домашнього насильства. Важливо дати відповідь на кожне запитання поліції. Якщо ж ви помітили, що поліцейський не планує проводити оцінку ризиків, попросіть про це, а у разі відмови повідомте, що плануєте написати скаргу. Якщо свідками стали діти, оцінка має бути складена і для них.
✔ За результатами оцінки ризиків уповноважений поліцейський може винести кривдникові терміновий заборонний припис, максимальний термін якого складає 10 днів. Наполягайте саме на максимальному терміні, а якщо кривдник/-ця порушить припис, зафіксуйте порушення та повідомте поліції.
✔ Запитайте у поліцейських про спеціалізовані заклади для постраждалих осіб у громаді. За потреби вас можуть скерувати туди.
✔ Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна психологічна підтримка, медична або правова допомога, скажіть про це поліцейським. Вони можуть надати необхідні контакти або викликати фахівців на місці.
✔ Уточніть номери телефону та адреси органа місцевого самоврядування, центру соціальних служб, служби у справах дітей, місцевого центру надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
✔ Запитайте та запишіть прізвища, ім’я та звання поліцейських, які приїхали на виклик, а також спосіб зв’язку з дільничим офіцером та ювенальним поліцейським (якщо є постраждала дитина).
Зберігайте цей допис та діліться інформацією з тими, кому вона може знадобитися!
Немає коментарів:
Дописати коментар