четвер, 30 червня 2022 р.

Громадське обговорення щодо перейменування бібліотек Солом'янського району

Шановні мешканці району, користувачі бібліотек, всі зацікавлені громадяни!

З 01 липня 2022 року до 01 вересня 2022 року триває громадське обговорення перейменування трьох бібліотек Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.

Заклади, які пропонуються перейменувати:
  1. Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  2. Бібліотека сімейного читання імені М. Лермонтова Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району,
  3. Публічна бібліотека імені О. Новікова-Прибоя Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Назви, що пропонуються для перейменування закладів:
  1. Центральна районна бібліотека імені Григорія Сковороди Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  2. Бібліотека сімейного читання імені Ігоря Шамо Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району;
  3. Публічна бібліотека імені Михайла Слабошпицького Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району.
Обгрунтування пропозиції:

У час, коли Російська федерація розпочала повномаштабну геноцидну війну проти українського народу, зміна назв з "Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського" на "Центральна районна бібліотека імені Г.Сковороди", бібліотеки сімейного читання імені М.Лермонтова на бібліотеку сімейного читання імені Ігоря Шамо, публічної бібліотеки імені О.Новікова-Прибоя на публічну бібліотеку імені Михайла Слабошпицького сприятиме звільненню української культури від ідеологічної спадщини країни-агресора, припиненню популяризації російської літератури в Україні, обмеженню присутності Російської Федерації в українському гуманітарному просторі.

Разом з тим, нові назви бібліотек сприятимуть формуванню національної свідомості українського народу, посилять сприйняття української літературної та мистецької спадщини, яка є надбанням світової культури.

ДОВІДКОВО:

Достоєвський Федір Михайлович (1821-1881) – російський письменник, українофоб. Вважав Російську імперію найвеличнішою державою, а російську літературу – провідною літературою світу. У свої працях описував російський народ як «спадкоємця цілого світу», прагнув «всеєднання слов'ян під крилом Росії» і вважав, що «треба, щоб політичне право і першість великоросійського племені над усім слов'янським світом відбулася остаточно і вже беззаперечно» Джерело: «Воспоминания и исследования о творчестве Ф. М. Достоевского» Александров М. А., Авсеенко В.Г., Алчевская Х.Д., и др. – 2015 - 367 ст.

Григорій Сковорода — видатний український поет, філософ, гуманіст, педагог. Народився 3 грудня 1722 року, провів дитячі роки у місті Чорнухи Лубенського полку (наразі це Полтавська область) у родині спадкових козаків. З 16-ти років навчався у Києво–Могилянській академії, єдиному вищому навчальному закладі на теренах України, де вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку мову. Перервавши навчання, співав у придворній капелі в Санкт-Петербурзі. Побував у кількох європейських країнах. В 1753 році викладав поетику та етику в Переяславському колегіумі, в 1759−1764 роках — в Харківському колегіумі. Через переслідування за демократизм і наукову самостійність у викладанні залишив педагогічну діяльність і з 1769 року до кінця життя залишався мандрівним учителем.
Розвинув та підніс на один рівень з тогочасними західноєвропейськими зразками українську культуру. Він перший з українських інтелектуалів і митців здобув всесвітню славу. Його просвітницька діяльність сприяла відкриттю першого в Україні Харківського університету.
Один з основоположників екзистенційної традиції в історії світової філософії та мистецтва. Автор збірок "Сад божественних пісень" та "Байки харківські".
У 2022 році Україна відзначає 300 років з дня народження Сковороди.
Сьогодні, коли наша свобода вкотре під загрозою, його філософія залишається такою ж актуальною, як і у XVIII сторіччі, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто перш за все знайти внутрішню свободу, яка додасть нам сили, стійкості до будь-яких зовнішніх викликів.

Новіков-Прибой Олексій (1877 -1944) – російський радянський прозаїк-мариніст, лаурет Сталінської премії. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Слабошпицький Михайло Федотович (1946−2021) — український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, дитячий письменник, член Національної спілки письменників України, Шевченківський лауреат 2005 року за роман-біографію «Поет із пекла».
Закінчив факультет журналістики Київського університету (1971), працював кореспондентом, був редактором відділу критики газети «Літературна Україна», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1995 року − виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал».
Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, лауреат дев’яти літературних премій (зокрема і Національної премії імені Тараса Шевченка) , організатор першого Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.
Твори М. Слабошпицького входять до шкільної програми.

Лермонтов Михайло Юрійович (1814 -1841) – російський поет. Жодного відношення чи зв’язків з Україною не мав. На території України жодного разу не перебував.

Шамо Ігор Наумович (21 лютого 1925, Київ — 17 серпня 1982, Київ) — український, радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв України. Народний артист України. Лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Києва, автор пісні "Києве мій", що багато років є незмінною музичною емблемою столиці України.

Суб'єкт, який вніс пропозицію щодо перейменування бібліотеки: трудовий колективи Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Форма громадського обговорення: засідання круглого столу за участю користувачів бібліотек, представників органів місцевої влади, колективу Централізованої бібліотечної системи Солом'янського району міста Києва.

Дата громадського обговорення: 05 вересня 2022 року об 11:00

Місце проведення: Центральна районна бібліотека імені Ф.Достоєвського (вул. Освіти, 14-а)

Подання пропозицій та зауважень:
Усі пропозиції та зауваження щодо перейменування вищезазначених бібліотек подаються у довільній формі із зазначенням прізвища, імені, по батькові, домашньої адреси та контактного номеру телефону особи, яка їх подає, до 29 серпня 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 14-а, Центральна районна бібліотека імені Ф. Достоєвського, тел. (044) 243-74-84, або електронною поштою на e-mail: library1@ukr.net

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації з питань, що винесено на громадське обговорення, можна отримати звернувшись на e-mail: library1@ukr.net

Особа вдповідальна за організацію та проведення громадського обговорення: директор Централізованої бібліотечної системи Солом’янського району м. Києва - Іванна Щербина, т. (068) 372−37−96

Запрошуємо усіх зацікавлених взяти участь в обговоренні питання щодо перейменування бібліотек.

Немає коментарів:

Дописати коментар