Шлюбний договір: захист прав та інтересів подружжя

Подружжя, а також особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, мають право за власним бажанням укласти шлюбний договір стосовно вирішення питань життя сім’ї. Цим правочином регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.

У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу.

Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них. Можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

Також у шлюбному договорі вони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей та інших осіб.

Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Якщо у зв’язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Вони можуть домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.

Крім того, за допомогою правочину може бути врегульоване питання надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.

Зауважуємо, що шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми, не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, шлюбний договір укладається у письмовій формі у 3 оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий правочин є нікчемним.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

Шлюбний договір, укладений до реєстрації шлюбу, набирає чинності в день реєстрації шлюбу, а той, який укладений подружжям, — у день його нотаріального посвідчення, про що має бути зазначено в тексті договору.

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, строки тривалості окремих прав та обов’язків, а також може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Шлюбний договір може містити положення про порядок зміни його умов. Одностороння зміна умов шлюбного договору та одностороння відмова від шлюбного договору не допускаються.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду:

• може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення
• може бути розірваний з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання

Також шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Договір дарування чи заповіт: у чому різниця?

Інколи власники майна, які хочуть у подальшому передати його у володіння іншим особам, стикаються з дилемою: оформити договір дарування чи заповіт? Фахівці Міністерства юстиції України допомагають розібрати головні відмінності між ними.

Згідно з Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування. Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним.

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою. Наприклад: наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо. Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання. Також може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.

Зауважуємо, що момент набуття права власності у випадку оформлення договору дарування відрізняється від моменту набуття права власності за заповітом.

Так, після підписання договору дарування відразу відбувається перехід права власності на майно.

У разі оформлення заповіту спадкоємець набуває права власності тільки після смерті спадкодавця, прийняття та оформлення спадщини.

Відповідно до Кодексу договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Також укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Усно може бути укладений договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу, а під час дії воєнного стану ще й постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164.

Відмінність між договором дарування та заповітом полягає також в умовах втрати юридичної сили цих документів.

Так, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт та у будь-який час скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Крім того, спадкодавець має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін заповідач здійснює особисто.

Для розірвання договору дарування мають бути вагомі підстави, які передбачені Кодексом.

Вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна дарувальник має право, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Також дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо:

• обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність
• внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена

на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

Звертаємо увагу, що до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в 1 рік.

Докладніше: https://cutt.ly/yerIaB59.

Довіреність: як делегувати повноваження без ризику

Довіреність може бути корисною в багатьох ситуаціях, наприклад, коли ви не можете особисто вчинити певні дії і є необхідність делегувати свої повноваження іншій особі.

Що таке довіреність?

Довіреність — згідно зі статтею 244 ЦК України, це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Який строк дії довіреності?

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Які існують види довіреностей?

Залежно від того, для чого видається довіреність, вона може бути:

• Разовою — для виконання конкретної юридичної дії або укладення угоди (наприклад, довіреність на підписання договору).
• Генеральною — для здійснення різноманітних юридичних дій або угод (наприклад, довіреність, що видається керівнику одного з філіалів організації).
• Спеціальною — видається для здійснення певної кількості однотипних юридичних дій (наприклад, представництво в суді або отримання вантажів).

Як оформити довіреність?

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Залежно від вимог законодавства, довіреність може бути оформлена:

• Нотаріусом. Нотаріальне посвідчення довіреності необхідне для угод з обов’язковою нотаріальною формою, наприклад, для укладення правочинів, які відповідно до закону потребують обов’язкового нотаріального посвідчення. Для оформлення довіреності довірителю необхідно з’явитись до нотаріуса з паспортом та реєстраційним номером облікової картки платника податків. У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.

1. Посадовою особою. Статтею 245 ЦК України визначене коло посадових осіб, які за певних обставин мають право посвідчувати довіреності. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.
2. В організації. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
3. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Довіреність це доволі зручний інструмент для делегування своїх повноважень та економії часу.

Спадкування за заповітом подружжя

Згідно зі ст. 1243 Цивільного Кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Варто звернути увагу, що скласти такий заповіт можуть лише чоловік та жінка, шлюб яких зареєстровано у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому проживання однією сім’єю без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя та, відповідно, унеможливлює складення спільного заповіту.

Окрім того, спільний заповіт може стосуватися лише майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, навіть якщо воно зареєстроване на одного з них. Спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (наприклад, будинок, придбаний в шлюбі, є спільним майном). Виняток - майно, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. І тільки в разі смерті останнього - спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця. Наприклад, у разі складення подружжям спільного заповіту, в якому вони заповідали все своє майно, що є їх спільною сумісною власністю, своїм дітям в рівних частках, у випадку смерті одного з подружжя його частка автоматично переходить іншому, і той з подружжя, який пережив іншого, стає єдиним власником майна. Діти зможуть отримати спадок тільки після його смерті.

Особливості успадкування та втрати чинності спільного заповіту подружжя

За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.

Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт.

З метою забезпечення виконання спільного заповіту подружжя у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Заповіт подружжя може бути визнано недійсним у судовому порядку.

Нотаріальне посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката

Повномасштабна війна, яка триває вже понад два роки, окрім десятків тисяч забраних життів знищила і десятки тисяч домівок цивільного населення, що лишило людей без даху над головою. Одним із способів надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна є придбання житла з використанням житлового сертифіката.

Житловий сертифікат – це електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та Порядку про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, договір про придбання житла з використанням житлового сертифіката підлягає нотаріальному посвідченню.

Нотаріус перед нотаріальним посвідченням відповідного договору перевіряє наявність/відсутність державної реєстрації припинення права власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна, за який нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката. Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі встановлення нотаріусом відсутності державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна, вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору про придбання житла відкладається до вирішення питання щодо припинення права власності.

Водночас нотаріус, до якого звернулися за посвідченням договору про придбання житла, у разі звернення отримувача компенсації може також провести державну реєстрацію припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна, за який отримано компенсацію у вигляді житлового сертифіката

Якщо право власності на знищену нерухомість, за яку нараховано компенсацію у вигляді житлового сертифіката, не було припинене в установлений законодавством строк, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії щодо посвідчення договору про придбання житла.

У разі, коли договір про придбання житла стосується об’єкта, що буде споруджений в майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва, нотаріус перевіряє:

• наявність порушених проти замовника справ про банкрутство
• відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
• відсутність факту перебування замовника будівництва у стані припинення шляхом ліквідації
• наявність у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт щодо відповідного об’єкта

Також нотаріус перевіряє, щоб територія, на якій розміщено житло, що купується, не була включена до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Нотаріус одночасно з посвідченням договору про придбання житла:

1. накладає заборону відчуження нерухомого майна, що придбавається з використанням житлового сертифіката, строком на п’ять років
2. вносить відомості в Реєстр пошкодженого та знищеного майна: реквізити підписаного договору про придбання житла, банківські реквізити продавця (продавців) для оплати, вартість житла за договором, суму для оплати за житловим сертифікатом, ім’я та прізвище продавця об’єкта нерухомого майна

Звертаємо увагу, що 15.04.2024 набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із забороною відчуження об’єктів нерухомого майна, придбаних (у тому числі про інвестованих / профінансованих) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості».

Законом вносяться зміни до законодавства, які дозволяють:

• дострокове зняття заборони відчуження, накладеної при посвідченні договору про придбання житла з використанням житлового сертифіката, у разі звернення стягнення на це житло
• передавати отримувачем компенсації в іпотеку житло, придбане з використанням житлового сертифікату, з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за рахунок такого житла. В даному випадку вищезазначена заборона знімається нотаріусом достроково за заявою іпотекодержателя
• здійснювати оплату різниці між фактичною вартістю житла, що придбавається з використанням житлового сертифіката, та вартістю, зазначеною у житловому сертифікаті, у тому числі, за рахунок кредитних коштів.

Джерело: Міністерство юстиції України

Як усиновити дитину під час війни?

Внаслідок повномасштабної війни в Україні значно збільшилася кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тому чимало українців розмірковують про те, як дати їм шанс вирости у повноцінній

родині.

За яких обставин можливо розпочати процедуру усиновлення і які документи необхідні, дивіться інфографіку.

У Києві можна отримати безоплатну правничу допомогу очно та дистанційно

Безкоштовні юридичні послуги надає, зокрема, Безоплатна правнича допомога.

Юридичні консультації, допомога зі складенням правових документів (крім документів до суду) надаються безоплатно всім містянам.

Допомога зі зверненням до суду (представництво інтересів, складення процесуальних документів) надається окремим категоріям громадян.

Отримати консультацію юриста можна:

• за номером 0800213103, з 08:00 до 18:00;
• через чат-бот у Telegram: @LegalAidUkraineBot (консультації);
• в одному з Бюро правничої допомоги в Києві. Локації і графік роботи - https://kyivcity.gov.ua/.../u_kiyevi_mozhna_otrimati.../.

Також у Києві безкоштовну юридичну допомогу можна отримати через Контактний центр міста Києва, зателефонувавши за номером 1551 або звернувшись у ЦНАП, де встановлені спеціальні кабіни для юридичних відеоконсультацій.

В Україні створили мобільний застосунок, через який жінка, яка переживає насильство, може викликати поліцію без дзвінка

Через мобільний застосунок жінка, яка переживає насильство або перебуває у групі ризику, може викликати поліцію через кнопку «SOS» без дзвінка. Поліція приїде за геолокацією або вказаною при реєстрації адресою.

Зовнішній інтерфейс застосунку замасковано під звичайний додаток у телефоні жінки. Кнопка виклику поліції, корисна інформація та контакти інших служб допомоги у випадках домашнього або гендерно зумовленого насильства доступні тільки у прихованому інтерфейсі.

Доступ до застосунку через чат-бот у Telegram: https://t.me/female_app_bot

Застосунок створено у співпраці з Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією за підтримки Уряду Британії.

Прийняття спадщини. Запитання - відповідь

Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

За наявності такої згоди спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, необхідно подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ

Як дізнатись про наявні виконавчі впровадження?

Цифровізація державних послуг дозволяє отримувати дані з державних реєстрів швидко та зручно у онлайні.

Тож, перевірити наявність виконавчих проваджень щодо себе можна просто у додатку «Дія».

Робіть це у три кроки:

1. завантажуєте додаток на мобільний
2. проходите ідентифікацію особи
3. переходите у меню «Послуги» вкладка «Виконавчі провадження»

Якщо щодо Вас не відкрито виконавчих проваджень - у вкладці буде зазначено, що виконавчі провадження щодо Вас сплачені або відсутні.

Якщо ж вказано, що статус виконавчого провадження «Відкрито» - це означає, що виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та можуть бути розпочаті дії з примусового стягнення вашого боргу.

Наприклад, звернення щодо стягнення заробітної плати, блокування карткових рахунків чи накладення обтяження на майно.

Статус «Примусове стягнення» означає означає, що виконавець розпочав дії з примусового стягнення вашого боргу.

Статус «Чекає на зарахування» означає, що після сплати заборгованості платіж проходить через Державну казначейську службу України та опрацьовується виконавцем. Це може зайняти кілька днів. Після зарахування платежу статус провадження зміниться на «Закрито».

Статус «Потребує уточнення» з'являється, коли у провадженні вказана сума до оплати "0" або зі знаком "-".

Статус «Зупинене провадження» означає, що дії виконавців щодо такого провадження зупинені.

Закриті провадження можуть мати один із 3 статусів:

• «завершено» - коли виконавчий документ повертається стягувачу з підстав, передбачених законом України «Про виконавче провадження»;
• «постанову скасовано» - у випадку скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у судовому порядку;
• «закінчено» або «закрито» - означає, що боржник виконав всі дії за виконавчим провадженням.

Також доступний відкритий Єдиний реєстр боржників, де у не жимі реального часу можна перевірити інформацію щодо себе чи інших боржників. https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

Також щодо отримання інформації стосовно відкриття виконавчого провадження можете звернутись до відділу ДВС в який предʼявлено виконавчий лист.

Додатково зазначаємо, у разів якщо Ви сторона виконавчого провадження (Стягувач чи Боржник) - копію постанови про відкриття виконавчого провадження буде надіслано для відома за адресою, яка зазначена у виконавчому документі.

Більше інформації:

• Про виконавче провадження дізнавайтесь за посиланням: http://surl.li/saabk
• Про державні реєстри у сфері виконання рішень: http://surl.li/saaaw
• Про строки пред'явлення виконавчих документів - http://surl.li/saada

Єдина телефонна "гаряча лінія" органів ДВС - 0 800 356 917

Заходи правової тематики Бібліотек Солом'янки у квітні

• 9 квітня Кіносеанс. Перегляд фільму «Хлопчик у смугастій піжамі» - БСЧ імені О.Гончара
• 10 квітня Вікторина «Правила для пішоходів» - Бібліотека №15
• 11 квітня Онлайн-інформування «Історія в неволі» до Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських таборів - Бібліотека №13
• 25 квітня Вулична гра «Ігри світлофора Моргайка» - БСЧ імені О.Гончара
• 28 квітня Вікторина «Безпека в запитаннях» До Всесвітнього дня охорони праці - Бібліотека №11