Заходи Бібліотек Солом'янки правової тематики в липні

• 4 липня Година безпеки «Корисні поради для безпечного літа» - бібліотека імені В.Нестайка
• 15 липня Інформування «Українська державність: традиції тисячоліть» - бібліотека імені М.Бажана
• 15 липня Майстер-клас «Краса і велич символів державних» - бібліотека №15
• 15 липня Година творчості «Тризуб – символ відчуття єдності» - бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 15 липня Інформування «Держава твориться перемогами» до Дня Української Державності - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 15 липня Хронограф «Українська Державність – мій Символ, моя Віра» - бібліотека №11
• 15 липня Вікторина «Витоки, становлення, розвиток» до Дня Української Державності - бібліотека «Солом’янська»
• 15 липня Інформ-дайджест «Державність, вимріяна поколіннями» до Дня Української Державності - бібліотека імені Є.Гуцала
• 16 липня Віртуальна виставка «Про гендерні стереотипи для батьків» - БСЧ імені О.Гончара
• 16 липня День інформування «День проголошення Незалежності України» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 17 липня «Код Нації» - перегляд документальної стрічки - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 24 липня Інформування «Знати: щоб не стати товаром» - БСЧ імені О.Гончара
• 25 липня Презентація ілюстрованого довідника «Національні меншини Солом’янки» - БСЧ імені О.Гончара
• 27 липня Онлайн-інформування «10 фактів, які треба знати про торгівлю людьми» - бібліотека імені О.Довженка

Як підготуватися до усиновлення: топ-5 важливих порад

Усиновлення – можливість надати дитині любов, сім'ю та стабільність, які є важливими для її гармонійного розвитку. Цей важливий і відповідальний крок змінює життя не лише самої дитини, але й майбутніх батьків.

Тому часто можуть виникати страхи та сумніви на цьому шляху. Однак, знання і підтримка допомогають подолати ці виклики. Тож, рекомендуємо ознайомитися з кількома корисними порадами, які сприятимуть у прийнятті рішення про усиновлення.

Кожна дитина має право зростати у родинному середовищі, особливо в умовах збройного конфлікту, коли вони стають найбільш вразливими та потребують відчуття безпеки і захисту.

Добровільний договір про сплату аліментів: що це і як його укласти?

Захист прав дитини – одне із основних завдань держави. Не завжди сім’ї можуть зберегти цілісність, проте діти від розлучень страждати не повинні.

Розгляд питань щодо утримання дитини через суд може зайняти чимало часу, а розвиток та належний рівень життя дитині потрібен уже зараз.

Відтак, українським законодавством передбачено два способи стягнення аліментів: на підставі угоди про сплату аліментів (договір по утриманню дітей), або на підставі рішення суду.

Батьки дитини мають право укласти між собою договір про сплату аліментів на дитину, який укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторонами аліментного договору виступають батьки дитини, при чому незалежно від того, перебувають вони у шлюбі між собою чи ні.

Умови договору про сплату аліментів на дитину мають визначати:

• розмір
• строки, а також
• порядок виплати та
• підстави цільового використання аліментів і не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України.

При посвідченні договору про сплату аліментів на дитину нотаріусом роз'яснюється зміст частини другої статті 189 Сімейного кодексу України з одночасним зазначенням про це у тексті договору у частині можливості стягнення аліментів у безспірному порядку на підставі виконавчого напису у разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором.

Однак варто знати , що необхідною умовою договору є визначення місця проживання дитини, яке співпадає з місцем проживання одного з батьків. Саме цей з батьків є аліменто- отримувачем та власником аліментів (ч.1 ст. 179 СКУ). Така позиція відповідає загальній концепції СКУ, згідно якої вирішення усіх істотних питань з приводу виховання дитини (стаття 157 СКУ) та права власності на аліменти (стаття 179 СКУ) залежить від спільного або роздільного проживання одного з батьків та дитини.

Пам'ятайте важливі моменти договору, а саме:

• місце проживання дитини визначається відповідно до місця проживання одного з батьків
• за регламентом зустрічей з дитиною фіксується порядок побачень, спільного відпочинку, святкування днів народження тощо
• розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку
• індексація аліментів забезпечує збереження купівельної спроможності аліментів у умовах інфляції

Розмір аліментів визначається за згодою сторін.

Проте у будь-якому випадку розмір аліментів за договором повинен відповідати вимогам статті 182 СКУ, відповідно до якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посмертне донорство. Згода, яка рятує життя

Посмертне донорство — це один з найшляхетніших вчинків, який людина може зробити

Після смерті наші органи можуть подарувати нове життя іншим людям. Це справжній подарунок, який може змінити долі цілих сімей.

Уявіть собі маленьку дівчинку, яка роками чекає на нове серце, або батька родини, який потребує трансплантації нирки. Донор може подарувати їм шанс на повноцінне життя, можливість знову обійняти своїх близьких і жити без болю.

За даними досліджень, один донор може врятувати до 8 життів, а тканини та рогівки можуть допомогти ще до 75 людей. Уявіть, як багато щасливих облич може бути завдяки лише одному рішенню!

Держава робить все для розвитку органної трансплантації в Україні. Навіть попри війну у 2024 прийнято рішення включити трансплантацію до

Програми медичних гарантій, що робить її безоплатною для кожного пацієнта, але цього замало – кількість донорів залишається недостатньою.

Просто зараз на трансплантацію життєво-необхідних органів в Україні чекають 3091 пацієнт.

Підписання заяви на посмертне донорство - це простий, але дуже важливий крок. Ви можете зробити це у будь-який момент, і це рішення може змінити світ. Ви даруєте надію, життя та радість іншим.

Будь ласка, подумайте про те, щоб стати донором. Це найкращий спосіб залишити слід у цьому світі, продовжуючи життя навіть після того, як ваше закінчиться. 

Проте, як підписати таку згоду та що для цього потрібно – за посиланням: https://bit.ly/3W2mbsH

Заходи Бібліотек Солом’янки до Дня Конституції України в 2024 році

• 20 червня Вікторина «Ключі до успіху країни» до Дня Конституції України - Бібліотека №15
• 20 червня Розгорнута книжкова виставка «Конституція України – ядро національної правової системи України» - БСЧ імені О.Гончара
• 20-27 червня Книжкова виставка «Конституцію знаємо, вивчаємо, поважаємо» - БСЧ імені Ігоря Шамо
• 25 червня Тематичне інформування «Конституція – це про права і свободи і…» - БСЧ імені О.Гончара
• 26 червня Книжково-ілюстративна виставка «Краса і велич символів держави» - Бібліотека імені О.Донченка
• 27 червня Відеоекскурс «Конституція – верховенство права і свободи» - Бібліотека імені В.Нестайка
• 27 червня Вікторина «Свобода слова і права людини – наш закон» - Бібліотека №11
• 27 червня «Історія української Конституції» - перегляд документальної стрічки - БСЧ імені Ігоря Шамо 
• 27 червня Інформ-дайджест «Конституція – гарант державності» - Бібліотека імені Є.Гуцала
• 27 червня Правова гра за статтями Конституції України «Правила життєвого шляху» - Бібліотека імені О.Донченка
• 27 червня Інформаційний мікс «Конституція – верховенство права і свободи» - Бібліотека «Солом’янська»
• 27 червня Онлайн-інформування «Ухвалення Конституції – важливий етап утвердження державності» - Бібліотека імені Михайла Слабошпицького
• 27 червня Вікторина «Чи знаєте ви історію прийняття Конституції України» -Бібліотека імені М.Реріха
• 28 червня Вікторина «Як добре ви знаєте Конституцію України» - Бібліотека імені О.Довженка
• 28 червня Інформаційний огляд «Закон єдиний для всіх» - Бібліотека №13
• 28 червня Інформування «Сила закону – сила держави» - ЦРБ імені Григорія Сковороди
• 29 червня Правознавча гра «Конституція твоЯ» - Бібліотека імені І.Багряного

Зміна прізвища дитини її батьками

Прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду.

Водночас інформуємо, що сімейним законодавством передбачена можливість у подальшому змінити батьками прізвище дитини.

Підстави для зміни прізвища дитини визначені статтею 148 Кодексу, а саме:

• У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.
• У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
• За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Куди звернутися для зміни прізвищ?

Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділи ДРАЦС) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Які документи необхідно подати?

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.

Відділ ДРАЦС, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.

Строки розгляду

Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Безоплатна правнича допомога дітям

Діти мають право на належний захист своїх інтересів та доступ до всіх видів безоплатних правничих послуг, які гарантує держава

Незалежно від віку, дитина може самостійно звернутися за консультацією до юриста, а з 14 років – отримати вторинну правничу допомогу з певних питань без супроводу законних представників.

У випадку, якщо дитина є потерпілою або свідком у кримінальному провадженні, їй пропонуються послуги адвоката, оплата якого здійснюється коштом Державного бюджету України.

Отримати безоплатну правничу допомогу можна зручним способом, детальніше за посиланням: http://surl.li/ufbvw.

Що робити, якщо зникли речі з камери зберігання в магазині?

У разі крадіжки ваших речей з камери зберігання відразу ж викликайте адміністрацію закладу і поліцію.

Адміністрація супермаркету несе повну відповідальність за схоронність речей які зберігаються у комірках схову (частина 3 статті 937 Цивільного кодексу України). Зберігач речей повинен відшкодувати всі збитки у разі втрати у розмірі їх вартості.

Згадайте, що саме знаходилося у вашій сумці, детально опишіть всі речі поліції, щоб зафіксувати все документально.

Якщо адміністрація магазину у випадку крадіжки речей у комірках схову відмовляється добровільно відшкодувати заподіяні збитки в повному розмірі, ви маєте право звернутися з відповідним позовом до суду.

Пам'ятайте головне, що залишення речей у камері схову в магазині — це право, а не обов’язок покупця.

Як нині оформити довіреність?

За певних обставин особа може бути позбавлена можливості виступати стороною у правовідносинах особисто та вчиняти відповідні дії. Одним із варіантів вирішення такої проблеми є оформлення довіреності на іншу особу з метою делегування їй своїх повноважень.

Довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Представник не може вчиняти правочин:

• який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє;
• від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Особи, які відповідно до законодавства мають право посвідчувати довіреності

Відповідно до положень Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні, у тому числі посвідчення довіреностей, покладається на нотаріусів.

Водночас до нотаріально посвідчуваних довіреностей прирівнюються:

• довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
• довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з’єднання, установи або закладу;
• довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора;
• довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
• довіреність суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Звертаємо увагу, що під час дії воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164 довіреності, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою.

Вказані особи посвідчують довіреності відповідно до Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Форма та зміст довіреності

Вимоги до змісту та форми довіреності регламентовано, зокрема Цивільним кодексом України (далі – Кодекс) та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження — для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають.

Вимоги до довіреності, у тому числі щодо її змісту, нотаріального посвідчення, можуть встановлюватися також організаціями та установами, яким цей документ подається.

Строк, на який може бути видана довіреність, визначається відповідно до статті 247 Кодексу. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події. Довіреність, у якій не зазначена дата її вчинення, є нікчемною.

Припинення представництва за довіреністю

Представництво за довіреністю припиняється у разі:

• закінчення строку довіреності
• скасування довіреності особою, яка її видала
• відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю
• припинення юридичної особи, яка видала довіреність
• припинення юридичної особи, якій видана довіреність
• смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків
• смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

У разі припинення представництва за довіреністю представник зобов’язаний негайно повернути довіреність.

Скасування довіреності

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність. Відмова від цього права є нікчемною.

Така особа повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Звертаємо увагу, що представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю. Він зобов’язаний негайно повідомити особу, яку він представляє, про відмову від вчинення дій, визначених довіреністю. Він не може відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку представляє, чи іншим особам.

Представник відповідає перед особою, яка видала довіреність, за завдані їй збитки у разі недодержання ним вимог, встановлених частинами другою та третьою статті 250 Кодексу. Він також несе відповідальність перед особою, яка видала довіреність, за заподіяні їй збитки у разі недодержання ним вимог статті 48 Закону України «Про акціонерні товариства».

Реєстрація довіреностей

Обов’язковій реєстрації у Єдиному реєстрі довіреностей підлягають довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, довіреності, посвідчені особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати, а також відомості про припинення їх дії, в порядку, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252.

Докладніше: https://cutt.ly/KetwrjKT.

Яке майно є спільною сумісною власністю подружжя?

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, також є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Подружжя має право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Також зазначаємо, що подружжя розпоряджається таким майном за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із них вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Крім того, подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов’язує правонаступника дружини та чоловіка.

Кожен з них має право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

Дружина та чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Крім того, вони мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України. Також варто зазначити, що Кодексом врегульовано питання права на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Відповідно до статті 74 Кодексу майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Кодексу.

Ветерани війни та їхні родини можуть отримати безоплатно допомогу юристів для вирішення правових питань

Як отримати таку допомогу? Детальніше про це — в картках.

Всі контакти та сервіси системи безоплатної правничої допомоги, а також збірка для військовослужбовців і членів їхніх родин доступна за посиланнями в коментарі.

Залишилися питання?

0 800 213 103 Контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги (будні з 8:00 до 18:00) 

Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.