Особливості перетину державного кордону України неповнолітніми дітьми під час воєнного стану

 

Джерело: юридична служба Департамент молодіжної політики Міністерства молоді та спорту 

Що робити, якщо потрапили у ДТП?

Що робити, якщо потрапили у ДТП?

Насамперед варто з'ясувати, чи є травмовані під час пригоди. Якщо є, то необхідно викликати швидку і надавати допомогу постраждалим особам до приїзду лікарів. Якщо потерпілі відсутні — увімкніть аварійну сигналізацію на автомобілі та встановіть знак аварійної зупинки.

Не переставляйте автомобіль на інше місце. Транспортний засіб повинен залишатись на тому місці, де сталась ДТП, щоб поліцейські мали змогу з’ясувати всі обставини пригоди.

Телефонуйте до поліції за номером 102 та повідомте таку інформацію:

• точне місце, де трапилась дорожньо-транспортна пригода;
• чи є потерпілі (якщо є, то скільки і який їхній стан);
• марки та моделі автівок, які отримали механічні пошкодження.

Поки чекаєте приїзду поліції, встановіть свідків та очевидців, можливо хтось зафіксував момент аварії на свій реєстратор.

Якщо ДТП без потерпілих, то пригоду оформлятиме патрульна поліція, але якщо є потерпілі — на місце прибуде слідчо-оперативна група.

Ще один спосіб оформлення ДТП — скористатися європротоколом, але за умов, якщо:

• у ДТП відсутні травмовані та загиблі люди;
• наявна згода водіїв транспортних засобів, які стали учасниками аварії, щодо обставин ДТП;
• обидва водії мають чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;
• у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
• сума збитків після ДТП не перевищує 80 000 грн.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених умов, виклик поліції є обов’язковим.

Патрульна поліція Києва

Придбання товарів в кредит: права споживача

Придбання товарів в кредит – які права споживача захищає закон в такому випадку?

По-перше, варто знати, що при купівлі товарів у кредит споживач наділений всіма правами та обв’язками, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів», проте існують особливості, що визначені Законом України "Про споживче кредитування".

Норма статті 15 Закону України "Про споживче кредитування", згідно з якою споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення 14-денного строку.

Таким чином, якщо споживач вирішив обміняти/повернути в порядку статті 9 Закону України "Про захист прав споживачів" товар належної якості, придбаний у кредит, він повинен в першу чергу звернутися до кредитодавця із заявою про відмову від договору про споживчий кредит, а вже потім до продавця із заявою про повернення товару.

Джерело: Держпродспоживслужба

Зміни до порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу за новими напрямками своєї діяльності. Один з них – профілактика, розслідування та облік нещасних випадків.

Спеціалістами Головного управління був розроблений інфографічний посібник для роботодавця, відповідно змін, внесених до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.* Він включає інформацію-роз’яснення щодо:

• компетенції комісії з розслідування нещасних випадків;
• порядку повторного розслідування;
• розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану;
• розслідування нещасних випадків в районі бойових дій;
• термінів та комісії зі спеціального розслідування.

З презентацією алгоритму можна ознайомитися на сторінці Головного управління в YouTube – https://www.youtube.com/watch?v=JNzwnG3NrOc

*Зміни внесені постановою КМУ від 20.01.2023 No59 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 No 337

Наставництво

Наставництво - це форма підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до самостійного життя.

ЩО ТАКЕ НАСТАВНИЦТВО

Це добровільна безоплатна діяльність наставника з надання дитині, яка проживає у закладі, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед, у підготовці до самостійного життя.

Наставництво здійснюється в найкращих інтересах дитини, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, зокрема, щодо:

• визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні;
• надання дитині доступної інформації про її права та обов’язки;
• формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг;
• ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій;
• сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості;
• формування у дитини навичок здорового способу життя.

Наставництво здійснюється в індивідуальній формі однією повнолітньою дієздатною особою над однією дитиною.

ХТО ТАКИЙ НАСТАВНИК

Це повнолітня дієздатна особа, яка здійснює діяльність з надання дитині, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншому закладі для дітей, індивідуальної підтримки та допомоги, насамперед, у підготовці до самостійного життя шляхом розвитку її фізичного, духовного та інтелектуального потенціалу, впевненості у власних силах, формування культурних і моральних цінностей.

Наставник – це не член сім'ї, не вчитель і не спонсор. Це авторитетний товариш, який може вислухати, дати пораду, зацікавити, бути прикладом.

ХТО НЕ МОЖЕ СТАТИ НАСТАВНИКОМ:

• особи обмежені у дієздатності;
• особи визнані недієздатними;
• особи позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• особи, які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
• особи, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• особи, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• особи, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
• особи, які є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• особи, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
• особи, які за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
• особи, які є особами без громадянства;
• перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

АЛГОРИТМ ДІЙ ОСОБИ, ЩОБ СТАТИ НАСТАВНИКОМ

КРОК 1

Звернутися до Центру соціальних служб за місцем проживання та подати такі документи:

• заяву;
• копію паспорта громадянина України;
• висновок про стан здоров’я
• довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.

КРОК 2

• Пройти інформаційну зустріч та консультацію з психологом у Центрі соціальних служб за місце проживання.
• Отримати направлення Центру соціальних служб за місцем проживання на навчання кандидата у наставники до Обласного центру соціальних служб для проходження курсу підготовки.

КРОК 3

• Пройти курс підготовки кандидатів у наставники в Обласному центрі соціальних служб.
• Отримати висновок Обласного центру соціальних служб про можливість провадження діяльності з організації наставництва над дитиною, яка проживає у закладі.

КРОК 4

• Познайомитися та встановити контакт з дитиною.
• Ознайомитися з історією життя дитини, особливостями її фізичного та психічного розвитку, поведінки, здібностями, рисами характеру .

КРОК 5

• Укласти договір про наставництво з Центром соціальних служб за місцем знаходженням закладу та адміністрацією закладу, в якому проживає дитина.

Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім’ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку тощо.

Наставник несе відповідальність за порушення ним прав і законних інтересів дитини, заподіяння шкоди її життю та здоров’ю.

У разі перебування дитини в сім’ї наставника у святкові і неробочі дні, дні канікул наставник несе відповідальність за життя та здоров’я дитини, а також за повернення дитини до місця її проживання, навчання, лікування, оздоровлення.

Контроль за дотриманням прав та інтересів дітей, над якими встановлено наставництво, здійснюють центри соціальних служб, адміністрації закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладів для дітей та служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Наставник для дитини є другом. І це, можливо, на все життя!

Дії у випадку порушення норм "бездимного" законодавства

Держпродспоживслужба нагадує про те, що потрібно робити споживачеві у випадку порушення норм «бездимного» законодавства. 

Радимо вчинити наступні дії:

• звернутися із зауваженням до адміністрації закладу або установи;
• звернутися до поліції за номером 102;
• скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, адміністрація якого створює умови для куріння або іншим чином порушує норми «бездимного» законодавства.

Звертаємо увагу, що у заяві потрібно вказати повне найменування суб’єкта господарювання, його код ЄДРПОУ — ці дані можна знайти на фіскальних чеках. За можливості додайте фото- або відеодокази.

Куріння фізичними особами тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу 51–170 грн. У разі повторного протягом року порушення штраф становить 170–340 грн. (ст. 175-1 КУпАП).

За порушення закладами ресторанного господарства вимог «бездимного законодавства» Держпродспоживслужба застосовує фінансову санкцію від 1 до 10 тис. грн.

Особливості укладання шлюбу в умовах війни

Про особливості укладання шлюбу в умовах війни консультує Міністерство юстиції України

Відповідно до частин першої – другої статті 28 Сімейного кодексу України майбутнє подружжя подає заяву про реєстрацію шлюбу до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію. Але, за наявності поважних причин, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє зареєструвати шлюб раніше цього терміну. Що це за причини:

• вагітність нареченої;
• народження дитини;
• загроза для життя нареченої або нареченого.

У зв’язку з військовою агресією рф в Україні введено воєнний стан. Тому державна реєстрація шлюбу відбувається у день подання заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація шлюбу проводиться за особистої присутності нареченої та нареченого.

Водночас, українським законодавством передбачений особливий порядок дистанційного одруження для військовослужбовців. Це питання регулюється Постановою Кабміну від 7 березня 2022 року № 213 «Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану».

Цією процедурою можуть скористатися:

• військовослужбовці: ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого військового формування;
• поліцейські;
• особи рядового і начальницького складу: Служби цивільного захисту, ДБР, Державної кримінально-виконавчої служби;
• особи начальницького складу: НАБУ, Бюро економічної безпеки;
• працівники закладів охорони здоров’я.

Такі заяви про державну реєстрацію шлюбу подаються безпосередньому командиру (керівнику), який засвідчує справжність підпису наречених та передає заяву до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Також можна скористатися і іншою процедурою, коли акт про укладення шлюбу складається не органом РАЦС, а безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).

Акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку.

Крім того можна подати заяву про державну реєстрацію шлюбу на Порталі ДІЯ

Які документи потрібні для укладання шлюбу:

• заява;
• документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації;
• паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Пунктом 3 глави 1 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 No 52/5, подання інших документів законодавством не передбачено.

Додатково зазначаємо, що заява про державну реєстрацію шлюбу, про державну реєстрацію розірвання шлюбу, форми яких затверджені додатками 6, 9, 11, 12 до Правил, містить обов’язкову для заповнення графу «Відношення до військової служби», що передбачає зазначення таких відомостей щодо особи: де перебуває на обліку; назва міста, номер поштової скриньки військової частини, де служить; військове звання (категорія) (стосовно призовників зазначається «призовник»); серія та номер військового квитка (тимчасового посвідчення) або посвідчення про приписку.

Необхідність внесення до заяви вказаних відомостей випливає зі змісту частини четвертої статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та пункту 57 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, якими визначено, що органи реєстрації актів цивільного стану зобов’язані в семиденний строк надати відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомості про події та дії, що нерозривно пов’язані з призовником, військовозобов’язаним, резервістом, його батьками та членами сім’ї (дружиною (чоловіком), дітьми) та підлягають обов’язковому внесенню до Реєстру (відомості про шлюб, про розірвання шлюбу).

Заходи Бібліотек Солом’янки в рамках Тижня Відкритого Уряду, 8-12 травня 2023 року

• Куточки правової інформації «Влада для вас» - 8-12 травня, бібліотеки для дорослих
• Експрес-викладка «Розвиток громад та територій України» - 8-12 травня, ЦРБ імені Ф.Достоєвського
• День інформування «Бібліотека – посередник між місцевою владою та громадою району» - 8 травня, бібліотека імені О.Новікова-Прибоя
• День інформування «Влада. Бібліотека. Громада» - 8 травня, БСЧ імені М.Лермонтова
• День інформування «Від влади – до громади» - 8 травня, БСЧ імені О.Гончара
• Індивідуальні консультації «Громада – це ми» - 8-11травня, БСЧ імені М.Лермонтова
• Онлайн-інформування «Нові можливості для молоді» - 9 травня, бібліотека імені О.Довженка
• День інформування «Нові знання – нові можливості» - 9 травня, бібліотека «Солом’янська»
• Прес-огляди «Моя активна громада» - 9-11 травня, БСЧ імені М.Лермонтова
• День інформування «Демократія як форма правління» - 10 травня, бібліотека «Преображенська»
• День інформування «Співпраця влади та громадськості» - 10 травня, бібліотека №15
• Тематична викладка «Відкритий уряд – норма демократичного суспільства» - 10 травня, бібліотека імені М.Бажана
• День інформування «Шлях України до демократії» - 10 травня, бібліотека імені О.Донченка
• Виставка у вікні бібліотеки «Ініціатива «Відкритий Уряд» - 10 травня, БСЧ імені О.Гончара
• Прес-огляд «Уряд – на користь громаді» - 10 травня, 12:00, бібліотека імені М.Реріха
• Інформаційна година «Курсом світла і демократії» - 11 травня, 11:00, бібліотека імені В.Нестайка
• Книжкова викладка «Позитивні зміни: Уряд - громадянське суспільство» - 11 травня, 12:00, бібліотека №13

Який шлюб може бути визнаний недійсним?

Фіктивні шлюби стають в основу не тільки художніх фільмів, а й на практиці торкаються життя людей. Іноді шлюби укладаються фіктивно саме задля отримання спадщини або реєстрації місця проживання. У правовому полі такий вид порушення має чітке визначення та тягне свої наслідки.

Недійсність шлюбу - це правова санкція, яка застосовується до подружжя внаслідок порушення ними встановлених законом умов укладення шлюбу і яка передбачає втрату таким шлюбом правової сили.

Шлюб визнається недійсним, якщо він був зареєстрований:

• зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
• зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
• зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною (за наявності рішення суду про недієздатність особи).

Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

• без вільної згоди жінки або чоловіка або у разі його фіктивності, а також між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;
• між двоюрідними братом та сестрою;
• між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;
• з особою, яка приховала свою тяжку хворобу;
• з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

Шлюб не може бути визнаний недійсним:

• у разі вагітності дружини, народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини,
• двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці,
• осіб, які не досягла шлюбного віку, якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Джерело: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м.Київ

МОЇ ПРАВА: разом до перемоги

В рамках XVI Всеукраїнського конкурсу шкільних малюнків, за сприяння Українського координаційного центру з підвищення правової освіти населення разом з Українською молодіжною правничою асамблеєю, Благодійного фонду «Об’єднання світових культур», Української асоціації підтримки творчої молоді з нагоди Міжнародного дня захисту дітей оголошується конкурс «МОЇ ПРАВА: разом до перемоги».

До участі у Конкурсі запрошуються учні закладів загальної середньої освіти України віком до 18 років. Також у цьому році запрошуються до участі школярі – громадяни України, що постійно або тимчасово проживають за межами України (спеціальна номінація).

До оцінювання робіт конкурсантів будуть залучені: відомі державні та громадські діячі, вчені, митці, представники міжнародних організацій та провідних правничих видань.

Переможці Конкурсу отримають відзнаки та цінні подарунки.

Контактні дані Всеукраїнського організаційного комітету – uccplec@gmail.com, http://www.facebook.com/UkrainianCoordinationCenter, голова організаційного комітету – Сошников Антон Олександрович.

Всеукраїнський щорічний конкурс «Молодий правник року»

Конкурс за підсумками 2021 та 2022 років.

Дата: прийом анкет до 16.04.2023 року.

Організатор: Рада молодих юристів України

Метою Конкурсу є сприяння:

• підвищенню кваліфікації і професійного росту молодих юристів та престижу їх праці;
• сумлінному виконанню молодими юристами їхніх службових обов’язків, постійному вдосконаленню організації роботи, розвитку ініціативності та творчості;
• удосконаленню системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації правників;
• розширенню участі правничої молоді у науково-дослідній роботі;
• визначення найвагомішого вкладу молодих правників у професійний розвиток та професійну підготовку;
• утвердженню поваги до права, через довіру до правників.

Учасники Конкурсу: юристи, які на момент 2022 року досягай не більше 35-ти років, мають вищу юридичну освіту (крім номінації студент-правник) та досягай найкращих результатів.

Оцінюються досягнення лише за 2021-2022 роки та дані подані учасником у анкеті. Історія Конкурсу почалась у далекому 2013 році, а його перше нагородження молодих правників відбулось у розпал Революції Гідності, що було дуже символічно та знаково.

Визначає переможців Експертне журі конкурсу, до якого входять юристи, які здійснили значний внесок у розвиток юридичної професії та мають авторитет серед юридичної спільноти.

Для участі у Конкурсі необхідно: 

• Заповнити анкету за адресою: bit.ly/3Y9KD9W 
• Надіслати пакет сканованих документів у форматі PDF (не більше 200 mb), що підтверджують вказані у анкеті досягнення на Емейл: krmjua@gmail.com (вказавши у темі повідомлення «Молодий правник» та ваше Прізвище).

Номінації:

• молодий державний службовець; - молодий адвокат;
• молодий помічник адвоката;
• молодий науковець;
• молодий юрисконсульт;
• молодий правник
• громадський діяч;
• молодий працівник судової системи;
• молодий нотаріус;
• студент-правник;
• молодий правник з системи БПД;
• молодий правник - арбітражний керуючий; - волонтерська організація юристів; - молодий правник - захисник військовослужбовців.

Оргкомітет: Тетяна Корчак, член оргкомітету, тел.: 066 931 13 53 Євген Которобай,, координатор, тел.: 093 733 47 88 (Telegram), e-mail: kotorobai.e@gmail.com

Партнери: Юридична газета, Юридичний вісник України, Нотаріальна палата України, Асоціація правників України, Молодіжний комітет НААУ «UNBA NextGen», Національна асоціація арбітражних керуючих України, Координаційний центр з надання правової допомоги, Інститут політико-правових та релігійних досліджень, Law & Events, Неформатне юридичне видання «Ьойер», Видавництво «Юрінком Інтер», Маркетингова агенція Stasy Passion, Ліга студентів АПУ, Інформаційно-аналітичне видання FEMIDA.UA.

Деталі про Конкурс: https://www.facebook.com/molodipravnik/.