Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою цькування у школі

Булінг – це не просто сварка чи конфлікт, а повторювані дії, які завдають болю, принижують гідність іншої людини та залишають негативний слід на все життя.

У жовтні 2024 року МОН запустило новий інструмент на сайті АІКОМ, який дозволяє швидко повідомити про випадки булінгу, і цією можливістю вже скористалися у 16 регіонах країни.

Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою цькування — розповідаємо в національній інформаційній кампанії Міністерства освіти і науки й Opendatabot https://opendatabot.ua/analytics/bulling-in-schools

Кожен і кожна мають право на безпечне та дружнє середовище для навчання та розвитку

Джерело: Міністерство освіти і науки України

Права батьків і дітей на майно

Питання прав батьків і дітей на майно є одними з найбільш важливих аспектів сімейних правовідносин.

Відповідно до статті 173 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) батьки та діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.

Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини (стаття 174 Кодексу).

Право спільної сумісної власності батьків і дітей

Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (стаття 175 Кодексу).

Права батьків та дітей щодо користування майном

Батьки зобов’язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом (стаття 176 Кодексу).

Управління майном дитини

Відповідно до статті 177 Кодексу майном, яке належить малолітній дитині, управляють батьки без спеціального на те повноваження. Вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Більше про особливості управління майном дитини можна дізнатися у нашому матеріалі: https://cutt.ly/seBHuuOn

Використання доходу від майна дитини

Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей і на невідкладні потреби сім’ї.

Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 178 Кодексу).

Право власності на аліменти, одержані на дитину

Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Крім того, вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Докладно: https://cutt.ly/5eBHpPMa

Джерело: Міністерство юстиції України

Кіберполіція інформує про відповідальність за вчинення різних видів булінгу

Булінг – цілеспрямоване застосування психологічного, фізичного, економічного або сексуального насильства для завдання шкоди або приниження іншої людини, найчастіше дитини чи підлітка.

У випадку кібербулінгу така деструктивна поведінка реалізується кривдником/кривдницею з використанням засобів електронного зв’язку.

Про те, яка відповідальність чекає зловмисників, розповідаємо в межах інформаційної кампанії «Кібернасильство: знаємо та протидіємо», що реалізується до Міжнародної акції «16 днів проти насильства».

Основні види булінгу:

• систематичні погрози, в тому числі у месенджерах та соціальних мережах
• цілеспрямований злам облікових записів особи для подальшого шантажу або морального насильства
• сталкінг – небажана нав’язлива увага до людини, що може проявлятися, зокрема, у відстежуванні особи та її онлайн-активності, погрозах та залякуванні
• хепі слепінг – насильницькі дії щодо людини під запис з можливим подальшим розміщенням в інтернеті або поширенням таких записів серед знайомих постраждалої особи
• розповсюдження принизливої, інтимної або неправдивої інформації або інтернет-контенту про особу
• умисне розміщення провокативних повідомлень для розпалювання конфліктів між учасниками онлайн-спільнот
• грумінг — це встановлення дорослими довірливих стосунків з неповнолітніми, в тому числі через інтернет, для подальшого вступу з ними в інтимний зв’язок, вчинення сексуального насильства, шантажування або залякування

Яка відповідальність?

Ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає покарання у вигляді накладення штрафу або громадських робіт за цькування учасників освітнього процесу.

До керівників закладів освіти, що не повідомили поліцейських про випадки булінгу учасника освітнього процесу, застосовується покарання у вигляді штрафу або виправних робіт.

Якщо ж кривдник/кривдниця довів людину до самогубства або замаху до нього, то такі дії караються позбавленням волі на строк до 10 років за ст. 120 Кримінального Кодексу України.

Особі, яка попередньо зламала акаунти іншої людини для отримання особистої інформації, окрім покарання за булінг, загрожує відповідальність за ст. 361 Кримінального кодексу України

ВАЖЛИВО: кібербулінг може використовуватися агентами росії, країни, яка вчиняє збройну агресію проти України, як один з інструментів вербування підлітків для подальшого вчинення дій на користь ворога. 

Більше про це: https://cutt.ly/WeZ0rHE9

Докладніше про кібербулінг — за посиланням: https://cutt.ly/AeZ0eXKE

Як діяти якщо постраждали від кібербулінгу: поради поліцейських

Якщо ви або ваша дитина постраждали від булінгу в мережі Інтернет – одразу зафіксуйте цифрові сліди:

• Зробіть скріншоти відповідних повідомлень, коментарів, публікацій або електронних листів. Зображення мають бути максимально інформативними і, по можливості, містити дані кривдників, URL-адреси вебсайтів, дату відправлення тощо.
• Окремо збережіть зображення, відео або інші файли образливого змісту, з примітками щодо даних відправника, часу отримання тощо.
• Якщо кібербулінг відбувається в режимі реального часу, скористайтеся програмами для запису екрану.

Про те, як діяти якщо Ви чи Ваші близькі постраждали від кібербулінгу розповідаємо в межах інформаційної кампанії «Кібернасильство: знаємо та протидіємо», що реалізується до Міжнародної акції «16 днів проти насильства».

У подальшому зверніться із заявою до найближчого відділку поліції або подайте електронне звернення до кіберполіції за посиланням https://ticket.cyberpolice.gov.ua. Вкажіть обставини, пов’язані з кібербулінгом, та відомі вам дані і онлайн-ресурси кривдника/кривдниці, а також долучіть зафіксовані цифрові сліди.

Учням, які опинились в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, варто звернутись:

• до батьків
• до вчителя, соціального педагога або практичного психолога
• до інспектора служби освітньої безпеки або працівників Ювенальної поліції України
• на Національну гарячу лінію для дітей та молоді за номером 116-111 або 0-800-500-225 (цілодобово, безкоштовно)

Побачили фото чи відео, на якому зображено сексуальне насилля над дитиною – повідомте про це онлайн за допомогою проєкту StopCrime (https://stopcrime.ua/net-crime).

Платформа дозволяє анонімно або публічно повідомити про підозрілий контент, надіславши посилання на нього. Далі громадська організація «Магнолія» збере та проаналізує інформацію. Підтверджена інформація невідкладно надходитиме до правоохоронців для проведення розслідування та викриття зловмисників.

Більше читайте за посиланням: http://surl.li/ggqgfa

Як попередити кібернасильство?

Щоденно користуючись соціальними мережами чи вебресурсами, кожен і кожна з нас піддаються ризику зазнати негативного, а подекуди й насильницького впливу.

Про те, як попередити насильство в інтернеті та убезпечити себе та дітей розповідаємо в рамках інформаційної кампанії «Кібернасильство: знаємо та протидіємо». Ініціатива реалізується в межах Міжнародної акції «16 днів проти насилля».

Кілька важливих кроків та порад, які допоможуть зменшити ризик та не постраждати від кібернасильства:

1. Оберігайте персональну інформацію. Не діліться особистими даними, контролюйте налаштування конфіденційності та захисту, а також не відкривайте сумнівні посилання та файли від невідомих осіб.
2. Розпізнавайте кібернасильство. Будьте уважні до ознак агресії чи переслідування. Постійні негативні коментарі, повідомлення з погрозами, небажані контакти – це ознаки кібербулінгу чи кіберсталкінгу.
3. Виховуйте відповідальність у мережі. Спілкуйтеся в мережі ввічливо. Позитивний приклад онлайн-спілкування може допомогти створити здорове кіберсередовище та мотивувати інших робити те саме. Будьте підтримкою для тих, хто піддається кібернасильству. Важливо показати людині, яка постраждала від кібернасильства, що вона не самотня.
4. Повідомте про інцидент правоохоронні органи. Не варто замовчувати чи ігнорувати насильницький контент. У деяких випадках кібернасильство є правопорушенням, і правоохоронні органи мають відповідні засоби для розслідування та покарання винних.

Діти – найбільш вразлива до кібернасильсва група осіб. За результатами опитування, кожну десяту дитину віком 6-17 років в Україні просили надіслати свої інтимні фотографії в соціальних мережах.

Батькам та педагогам варто завчасно провести роз’яснювальну роботу, щоб убезпечити їх користування інтернетом. Відверті розмови про ризики «онлайн» можуть запобігти багатьом проблемам. Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація – це персональні дані і захист такої інформації передбачений законодавством. Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати в інтернеті, а що ні. Також навчіть дитину правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів. Найкращий варіант – ігнорувати провокатора, не давати йому те, чого він прагне, а саме: бурхливу відповідь та емоції.

Якщо Ви чи Ваша дитина зазнали кібернасильства, зверніться по допомогу. Зробити це можна за будь-яким вказаним нижче каналом зв’язку:

Поліція за номером 102

Електронне звернення до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua

Урядова «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547

«Гаряча лінія» з питань запобігання насильству: 116 123 або 800 500 335

Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116-111 або 0800500225 (цілодобово, безкоштовно)

Більше — за посиланням: https://cutt.ly/UeLKyO1L

Міністерство юстиції України